Виключення учасника ТОВ за невнесення статутного капіталу

Згідно із законодавством, кожен учасник ТОВ зобов’язаний внести свою частку до статутного капіталу в строки, визначені статутом або іншими корпоративними документами.

Часто це потрібно зробити протягом певного періоду після реєстрації товариства.

Зобов’язання учасників щодо внесення капіталу можуть включати:

• Внесення грошових коштів на банківський рахунок товариства.
• Передачу майна, прав або інших активів, якщо це передбачено статутом.

Важливо відзначити, що невиконання цього зобов’язання може мати негативні наслідки для товариства, таких як недостатність коштів для операційної діяльності, втрата довіри кредиторів та партнерів, а також внутрішні конфлікти між учасниками.

Невнесення учасником статутного капіталу може стати підставою для його виключення з товариства. Законодавство більшості країн, включаючи Україну, передбачає можливість виключення учасника у таких випадках.

Основні підстави для цього можуть бути наступними:

• Порушення строків внесення. Якщо учасник не вносить свою частку до статутного капіталу у встановлений строк, інші учасники можуть вимагати його виключення.
• Відмова від внесення. У випадку, якщо учасник відкрито заявляє про небажання виконувати свої зобов’язання, це також може слугувати підставою для виключення.
• Невиконання рішення загальних зборів. Якщо загальні збори учасників прийняли рішення щодо необхідності внесення додаткового капіталу, а учасник відмовляється його виконувати, це може бути підставою для його виключення.

Виключення учасника з ТОВ за невнесення статутного капіталу є складною процедурою, яка потребує чіткого дотримання встановлених законодавством норм і внутрішніх корпоративних документів.

Загальний порядок виключення може виглядати наступним чином:

1. Перевірка факту невнесення капіталу. Насамперед, необхідно документально підтвердити, що учасник дійсно не виконав свої зобов’язання. Це можуть бути банківські виписки, акти передачі майна або інші документи.
2. Повідомлення учасника. Учасник, який не виконав свої зобов’язання, має бути офіційно повідомлений про це. Повідомлення має містити вимогу щодо негайного виконання зобов’язань або попередження про можливість виключення.
3. Прийняття рішення на загальних зборах. Виключення учасника має бути затверджене загальними зборами учасників товариства. Рішення про виключення приймається шляхом голосування, причому законодавство може вимагати більшості або одностайності голосів.
4. Оформлення рішення. Рішення загальних зборів щодо виключення учасника оформлюється протоколом, який підписується головою зборів і секретарем.
5. Реєстрація змін у державному реєстрі. Після виключення учасника товариство зобов’язане подати документи для внесення змін до державного реєстру. Це може включати зміну складу учасників та розмір статутного капіталу.
6. Компенсація учаснику. У деяких випадках, якщо учасник вніс частину свого капіталу або зробив інші вкладення, може постати питання про компенсацію йому вартості цих вкладень. Це питання також може вирішуватися на загальних зборах.

Водночас, виключений учасник має право на захист своїх прав і може оскаржити рішення товариства у суді.

Основні аргументи, які може використовувати виключений учасник:

• Невідповідність рішення вимогам закону. Якщо товариство порушило законодавство або статутні положення при виключенні учасника, це може бути підставою для оскарження.
• Несправедливість рішення. Якщо виключення було несправедливим або мотивованим особистими конфліктами, суд може скасувати це рішення.
• Компенсація збитків. Виключений учасник може вимагати компенсації збитків, якщо його вкладення не були повернуті або він зазнав інших фінансових втрат.

Для уникнення ситуацій, коли учасник не виконує своїх зобов’язань щодо внесення капіталу, важливо заздалегідь передбачити такі заходи:

1. Статут товариства має містити чіткі положення щодо строків внесення капіталу та наслідків невиконання цього зобов’язання.
2. Учасники повинні бути поінформовані про можливі наслідки невнесення капіталу, включаючи виключення з товариства.
3. У випадках, коли учасник стикається з тимчасовими фінансовими труднощами, товариство може передбачити можливість перегляду умов внесення капіталу або надання відстрочки.
4. Для вирішення конфліктів, що виникають у зв’язку з невнесенням капіталу, доцільно залучати незалежних медіаторів або арбітрів.