ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ В УКРАЇНІ

Що таке фінансовий моніторинг?

Коли ми чуємо деякі складні юридичні терміни, може здаватися, що вони є далекими від нашого повсякдення. Однак більш ретельний розгляд дає нагоду зрозуміти те, що з багатьма такими явищами ми стикаємося регулярно. Приміром, це стосується фінансового моніторингу, один з проявів якого ми можемо спостерігати у вигляді обмеження на деякі фінансові операції через банківську установу. Це буває, коли кошти переказуються з рахунку юридичної особи, або ж – коли фізична особа переказує велику суму готівки через термінал. У такому випадку може вимагатися підтвердження особи. Хоча, ясна річ, фінансовий моніторинг, як явище, є значно ширшим за своїм сенсом, аніж просто обмеження деяких банківських операцій.

Що закладається у цей термін?

Чинні правові норми чітко визначають дефініцію фінансового моніторингу. Під ним розуміють сукупність заходів, які вживають уповноважені суб’єкти, аби запобігти кільком негативним явищам. Тут мається на увазі відмивання доходів, котрі одержані у злочинний спосіб. Також моніторинг покликаний протидіяти фінансуванню тероризму й розповсюдженню зброї масового знищення.

Щодо різновидів, то буває державний фінансовий моніторинг та первинний фінансовий моніторинг.

Хто належить до суб’єктів моніторингу?

Головним суб’єктом державного моніторингу є Національний банк України. Також сюди належать Мін’юст, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також Міністерство цифрової трансформації.

А первинний фінансовий моніторинг здійснюють банківські установи. Однак вони є далеко не єдиними, хто має повноваження у цій царині. Просто саме банки зазвичай потрапляють у фокус уваги споживачів фінансових послуг, відповідно – це так і сприймається. Окрім них, забезпечувати таку функцію можуть:

• постачальники послуг з обігу віртуальних активів;
• оператори поштового зв’язку;
• інші згадані у законодавстві суб’єкти фінансового моніторингу (це можуть бути нотаріуси, бухгалтери, адвокати).

Ознайомившись з суб’єктами моніторингу, варто тепер більш детально торкнутися питання про те, які операції під нього підпадають.

Отож, які операції стають об’єктами уваги під час моніторингу?

Існує такий юридичний термін як порогові фінансові операції. Це операції на суму від 400 тисяч гривень, або ж – її еквівалент в іноземній валюті. Також може йтися про еквівалент у банківських металах чи інших активах. Але це далеко не єдині операції, про які йдеться. Окрім них, можуть бути досліджені операції з готівкою; операції осіб, котрі є політично значущими; перекази за кордон; операції з переказами у держави, які не виконують або неналежним чином виконують норми міжнародного законодавства у цій сфері.

Правда та міфи

Раніше часто можна було зустріти інформацію стосовно того, що фінансовому моніторингу підлягають операції, котрі починаються від певної суми. Але якщо детальніше зосередитися на тому, що написано у попередньому пункті, стає очевидно, що це лиш одна з підстав. Важливою є не лише сума, а й характер операцій. Приміром, якщо особа здійснює фінансові операції, які є не характерними для неї, вони можуть підлягати моніторингу, а суб’єкти моніторингу, наприклад, можуть запитати про підтвердження доходів.

Чим будуть корисними наші послуги?

Команда адвокатського бюро «Приходько та партнери» пропонує своїм клієнтам широкий спектр послуг в рамках консультування та супроводу запитів у царині фінансового права. Ми відповімо на актуальні для вас питання і допоможемо розібратися у складних ситуаціях. Ми цінуємо час клієнтів і працюємо винятково на результат – тож звертайтеся!

Наш юрист може Вас проконсультувати з багатьох питань, зокрема:

• Що робити, коли банк запросив документи про походження коштів?
• Які документи підтверджують походження коштів?
• Де взяти документи, що підтверджують походження коштів?
• Що робити, якщо не достатньо документів про походження коштів?
• Що робити, якщо відсутнє походження коштів?
• Яку суму коштів можна вивезти за кордон?
• Як правильно декларувати гроші на кордоні?