Юрист
Експерт у сфері міжнародного корпоративного, ІТ та крипто-права. Має багаторічний досвід у відкритті та супроводі бізнесу в США, країнах ЄС, ЛатАм та на Близькому Сході. Спеціалізується на корпоративному структуруванні, комплаєнсі, KYC/AML, IP, GDPR та регуляції крипто і fintech проєктів.
IP Due Diligence (Audit) для бізнесу
IP due diligence (або IP audit) — це перевірка того, чи справді компанія володіє інтелектуальною власністю, якою заробляє, і чи може нею спокійно користуватись завтра зранку. Бо в юридичному світі “ми це зробили” ще не означає “ми це можемо законно продавати”.
Коротко: IP DD відповідає на три питання:
- що саме є IP-активом;
- кому належить;
- які ризики (і як їх прибрати або прийняти).
Коли IP Due Diligence потрібен найбільше?
Найчастіші тригери:
- M&A / інвестиції / продаж частки: інвестор хоче розуміти, що купує не тільки команду і презентацію.
- партнерство / ліцензія / франшиза / дистрибуція: контрагент просить гарантії прав і відсутності спорів.
- релокація / структура з холдингом: IP потрібно коректно “покласти” у правильну компанію та країну.
- масштабування продукту: вихід на нові ринки, маркетплейси, реклама — і раптом з’являється “лист щастя” про порушення прав.
- внутрішня гігієна: коли компанія виросла швидше, ніж її договори.

Що саме перевіряють у межах IP Audit?
IP DD не зводиться до “є у нас торговельна марка чи ні”. Перевіряють все, що створює або захищає цінність продукту.
Права на софт і контент (для ІТ — це №1)
- чи оформлено передання майнових прав від працівників/підрядників;
- чи є коректні IP-clauses у трудових / gig / contractor договорах;
- хто володіє вихідним кодом, дизайном, документацією, UI/UX, контентом;
- чи не змішані права між групою компаній (“код у ТОВ, домен у ФОП, бренд у засновника”).
Open-source compliance (часто “міна” під угодою)
- які OSS-бібліотеки використовуються;
- чи відповідає використання ліцензіям (MIT/Apache/GPL/AGPL тощо);
- чи не виникає обов’язок відкривати код або передавати похідні роботи.
ТМ, бренд, домени, соцмережі
- реєстрації ТМ (класи, території, власник, чинність, обтяження);
- ризик конфлікту з чужими знаками;
- домени: хто власник, де зареєстровані, чи є контроль доступів;
- акаунти в маркетплейсах/соцмережах: на кого оформлені, хто адміністратор.
Патенти, корисні моделі, промислові зразки (якщо релевантно)
- чи є об’єкти, чи є сенс реєстрації;
- чи не порушуєте чужі права (мінімальний рівень freedom-to-operate).
Договори, що “торкаються” IP
- договори з клієнтами (кому належить результат, чи є ліцензія, гарантії, indemnity);
- договори з підрядниками (право власності, субпідряд, конфіденційність);
- NDA / NCA / non-solicit (щоб не “витікало” з голов);
- умови платформ (app stores, маркетплейси) — інколи вони “беруть” більше прав, ніж здається.
Спори, претензії, блокування
- наявні/потенційні спори;
- претензії від правовласників або колишніх підрядників;
- DMCA/скарги/блокування акаунтів.
Типові “червоні прапорці” (які потім коштують дорожче, ніж аудит)
- немає підписаних IP Assignment / актів / правильних умов у договорах з розробниками;
- ключовий код писав “друг друга знайомий фрілансер”, і юридично права — у нього;
- ТМ зареєстрована на засновника, а не на компанію;
- домен/акаунти оформлені на працівника/маркетолога (і він уже “не в команді”);
- використовується GPL/AGPL у серці продукту, а продаж іде як “закритий SaaS”;
- договори з клієнтами містять гарантії “ми нічого не порушуємо” без жодної перевірки;
- назва бренду виявляється “зайнятою” в ключових країнах/класах.
Як проходить IP Due Diligence: процес у 6 кроків
- Скоуп і цілі. Які активи? Які юрисдикції? Для чого (інвестиція, продаж, внутрішня чистка)?
- Data room і чек-лист документів. Компанія збирає документи; ми одразу бачимо, де “діра”.
- Юридичний аналіз + звірка ланцюга прав (chain of title). Права не мають “з’являтися з повітря”. Вони мають бути передані/створені/зареєстровані.
- Інтерв’ю / уточнення. Короткі питання до CTO/PM/HR/маркетингу. Часто саме тут відкривається реальна картина.
- Risk Matrix + пріоритизація. Ризик = ймовірність × наслідки. Важливо не “лякати”, а ранжувати.
- Звіт + Roadmap усунення ризиків. Конкретні дії: які договори, які реєстрації, які правки в templates, які підтвердження зібрати.
Які документи зазвичай потрібні (скорочений чек-лист)?
Для софту/контенту
- реєстр розробників (штат/підряд), копії договорів;
- IP clauses / assignment / акти приймання;
- політика роботи з кодом/репозиторіями (хто має доступ);
- перелік сторонніх компонентів (OSS) або SCA-звіт (якщо є).
Для бренду
- свідоцтва ТМ / заявки / листування з патентними повіреними;
- ліцензії/дозволи на використання бренду (якщо є);
- перелік доменів, реєстраторів, доступів.
Для комерційних договорів
- шаблонні договори з клієнтами/партнерами;
- ключові контракти, де IP критичний (enterprise, white-label, франшиза);
- NDA / DPA (за потреби).
Для спорів
- претензії/листи/скарги;
- судові/арбітражні матеріали (якщо були).
Таблиця: що перевіряємо і які ризики найчастіші?
| Об’єкт перевірки | Ключове питання | Доказ/документ | Типовий ризик |
| Вихідний код / репозиторії | Хто є правовласником? | договори, IP assignment, акти, політики доступу | права у підрядника/екс-співробітника |
| UI/UX, дизайн, контент | Чи передані майнові права? | договори з дизайнерами/контентом | “купили макет” ≠ купили права |
| OSS-компоненти | Чи сумісні ліцензії з моделлю продукту? | перелік бібліотек, політика, SCA | GPL/AGPL ризики, обов’язок розкриття |
| Торговельні марки | Хто власник і де охорона? | свідоцтва/заявки/класи | ТМ на фізособі або не в тих класах |
| Домени/акаунти | Хто контролює доступи? | whois, реєстратор, 2FA, адміни | втрата контролю, блокування |
| Договори з клієнтами | Кому належить work product? | MSA/SOW, ліцензійні умови | віддали ексклюзив/надмірні гарантії |
| Спори/претензії | Чи є активні конфлікти? | листи/скарги/суди | “сюрприз” під час інвестиції |
Що отримує клієнт на виході?
IP DD (Audit) → Звіт → Матриця ризиків → План дій (Roadmap) → Пакет виправлень
Приклади “пакета виправлень”:
- оновлені договори з підрядниками/працівниками з коректним IP assignment;
- рішення про переоформлення доменів/акаунтів і політика доступів;
- план реєстрації/розширення ТМ (класи/країни);
- OSS-політика і процес погодження бібліотек;
- корекції гарантій/indemnity у договорах з клієнтами.
Практична частина: як підготуватися до аудиту за 24–48 годин?
- складіть список людей, які створювали продукт за останні 2–3 роки;
- зберіть їх договори і знайдіть, чи є там майнові права;
- підготуйте перелік доменів і доступів (реєстратор, пошта, 2FA);
- сформуйте список ТМ/заявок/брендів;
- витягніть 5–10 ключових контрактів з клієнтами;
- якщо є OSS — підготуйте хоча б перелік критичних бібліотек.
Як ми можемо допомогти?
Команда «Приходько та Партнери» супроводжує IP due diligence як для внутрішнього аудиту, так і для M&A/інвестиційних угод:
- формуємо чіткий скоуп і чек-лист під ваш продукт (software-first);
- робимо chain of title по коду/контенту/бренду;
- готуємо Risk Matrix з пріоритетами та конкретними діями;
- надаємо пакет документів для виправлення (договори, IP assignment, NDA, політики);
- за потреби — супровід реєстрацій ТМ та структурування IP між компаніями групи.
IP due diligence не “гарантує, що проблем не буде”. Він гарантує інше: проблеми стають видимими до того, як вони стають дорогими. Щоб отримати консультацію та дізнатись вартість IP Due Diligence (Audit) для вашого бізнесу – заповніть форму нижче.
Розрахуйте вартість послуг
1 питання
Вас цікавить правовий аналіз договору про передачу прав на об'єкт ІВ?
2 питання
Вам потрібно розробити якісний NDA на базі вашого підприємства?
3 питання
Вам потрібна консультація юриста по IP Due Diligence (Audit)?
Чим займається корпоративний юрист?
Корпоративний юрист супроводжує створення та діяльність компаній, готує корпоративні документи, оформлює зміни у структурі бізнесу, супроводжує угоди та допомагає вирішувати спори між учасниками. До корпоративної практики також належать питання структури власності, корпоративного управління, зміни директора або учасників, залучення інвестора, продажу частки, реорганізації та припинення діяльності компанії.
Якщо бізнес тільки створюється, окремо можна замовити реєстрацію ТОВ в Україні. Детальніше про зміст прав власника бізнесу — у статті «Види корпоративних прав: що це і як вони працюють на практиці?».
Коли потрібна консультація корпоративного юриста?
Консультація потрібна перед реєстрацією компанії, зміною учасників або директора, продажем частки, залученням інвестора, укладенням корпоративного договору чи прийняттям важливих управлінських рішень. Також доцільно звернутися до юриста до проведення корпоративної угоди або внесення суттєвих змін у структуру бізнесу, щоб заздалегідь оцінити юридичні наслідки й ризики.
Якщо питання стосується зміни даних компанії, можна окремо замовити внесення змін до відомостей про юридичну особу.
Чи можна отримати консультацію корпоративного юриста онлайн?
Так. Консультація може проводитися дистанційно після попереднього ознайомлення юриста з документами та описом ситуації. Клієнт отримує правову оцінку, можливі варіанти вирішення питання та рекомендований план подальших дій.
Після консультації за потреби можна перейти до підготовки документів, реєстраційних дій, переговорів, Due Diligence або комплексного юридичного супроводу.
Які документи потрібні для консультації?
Перелік документів залежить від питання. Зазвичай потрібні статут, витяг із реєстру, протоколи загальних зборів, корпоративні договори, відомості про учасників та документи щодо конкретної угоди або спору.
Якщо питання стосується корпоративних прав, корисно також надати документи, які підтверджують розмір і належність частки, попередні договори щодо корпоративних прав, рішення учасників та документи про внесення змін до структури власності. Загальне пояснення щодо видів корпоративних прав міститься у профільній статті.
Навіщо укладати корпоративний договір?
Корпоративний договір визначає правила взаємодії між учасниками, порядок голосування, продажу часток, залучення інвесторів, виходу з бізнесу та вирішення конфліктних ситуацій. Він дозволяє заздалегідь погодити механізми дій у ситуаціях, які не завжди детально врегульовані статутом.
У договорі можна передбачити порядок прийняття ключових рішень, передачі часток, вирішення тупикових ситуацій, умови залучення нових партнерів та інші правила. Детальніше — на сторінці «Корпоративний договір між учасниками ТОВ».
Чи може корпоративний юрист супроводжувати продаж частки в компанії?
Так. Юрист може перевірити документи, оцінити ризики, підготувати договір, погодити умови з іншою стороною та супроводити відчуження корпоративних прав і внесення необхідних змін.
Перед угодою також може бути проведений Due Diligence компанії. Окрема послуга — юридичний супровід продажу корпоративних прав.
Від чого залежить вартість послуг корпоративного юриста?
Вартість залежить від складності питання, кількості документів, терміновості, необхідності проведення переговорів, реєстраційних дій або судового представництва. Також значення має формат роботи: разова консультація, підготовка окремого документа, супровід угоди, корпоративного спору або постійне юридичне обслуговування.
Для точного розрахунку юристу необхідно ознайомитися із завданням та документами. Після первинного аналізу можна визначити обсяг робіт, строки та формат супроводу.
Чи можна замовити постійний юридичний супровід компанії?
Так. У межах абонентського обслуговування корпоративний юрист регулярно консультує компанію, перевіряє та готує документи, супроводжує корпоративні зміни й допомагає оперативно вирішувати юридичні питання.
Такий формат може включати корпоративні рішення, зміни у структурі компанії, договори, переговори та взаємодію з іншими юридичними практиками. Детальніше — на сторінці юридичного супроводу бізнесу.
Вам також може знадобитися:
Due Diligence в Україні
ДетальнішеПеревірка або due diligence об’єктів нерухомості в Україні
ДетальнішеВнесення об’єкту інтелектуальної власності в митний реєстр
ДетальнішеДоговір про спільну діяльність
ДетальнішеВідповідь на заперечення про реєстрацію інтелектуальної власності/промзразку
ДетальнішеЮридичний супровід інвестиційних проектів
Детальнішепередзвонимо
протягом дня
