Розробка Інвестиційного Договору

Інвестиційний договір є ключовим інструментом в управлінні фінансами та інвестиціями.

Він встановлює права та обов’язки між інвестором та компанією, яка отримує інвестиції.

Розробка такого документу вимагає уважного аналізу та врахування різних аспектів, що охоплюють ризики, права та відповідальність сторін.

Огляд інвестиційних цілей

Перший крок у розробці інвестиційного договору – це визначення інвестиційних цілей сторін. Це включає в себе ретельний аналіз того, що кожна сторона сподівається досягти через цю угоду.

Для інвестора це може включати:

• Фінансові цілі: Наприклад, отримання доходу від інвестицій або збільшення капіталу.
• Стратегічні цілі: Наприклад, отримання контролю над певним сектором ринку або розвиток специфічного напрямку бізнесу.

Для компанії, що отримує інвестиції, це може включати:

• Розвиток бізнесу: Залучення коштів для розширення або запуску нових продуктів чи послуг.
• Підтримка фінансової стабільності: Отримання капіталу для погашення боргів або покриття поточних витрат.

Для прикладу, уявімо ситуацію, коли стартап у сфері технологій шукає інвестиції для розвитку свого продукту.

Інвестор може мати за ціль отримання контролю над певними аспектами бізнесу цього стартапу, або сподіватися отримати відсоток у прибутку, якщо стартап стане успішним.

З іншого боку, для стартапу інвестиції можуть бути ключовим джерелом фінансування для розробки нових функцій та масштабування свого продукту на ринку.

Врахування цих цілей в інвестиційному договорі допомагає узгодити очікування сторін та створити базу для успішної співпраці.

Крім того, це допомагає уникнути майбутніх непорозумінь та конфліктів, оскільки визначається спільний вектор руху та цілі, на які сторони спрямовують свої зусилля.

Умови та Обов’язки Сторін

Інвестиційний договір повинен чітко визначати умови і обов’язки сторін. Це може включати суму інвестиції, часові рамки, умови повернення інвестицій, розподіл прибутку та управління бізнесом.

Наприклад, він може визначати, що інвестор має право на виплату дивідендів певною часткою від прибутку компанії щорічно.

Проценти за користування інвестиціями можуть виплачуватися двома основними способами:

• В договорі вказується фіксована сума, вона вважається незмінною протягом усього інвестиційного проекту, виплати повинні здійснюватися точно в строк. Звичайно, періодично можуть виникати ситуації, за якими замовник не може виплатити гроші в строк. В такому випадку необхідно обумовлювати даний момент з інвестором. За згодою вкладника можна продовжити термін виплати, але обов’язково це положення варто внести в інвестиційний договір;
• Виплата в залежності від отриманого прибутку, яку називають приблизною. Іноді проекти бувають довгостроковими, і передбачити точний прибуток майже неможливо. В такому випадку ставиться приблизне значення прибутковості, воно може коригуватися в обидві сторони. Такий варіант інвесторів в основному не влаштовує, так як їм хочеться знати, що їхні кошти захищені і вони отримають ті гроші, на які розраховують.

Захист інтересів сторін

Захист інтересів сторін є ключовим аспектом розробки інвестиційного договору, оскільки це визначає права та обов’язки кожної сторони та забезпечує їхні інтереси протягом усього терміну угоди.

Для інвестора це може включати:

• Права на контроль інвестиції: Інвестор може вимагати права на моніторинг діяльності компанії, в яку він інвестує, або права на участь у стратегічних рішеннях.
• Право на відшкодування ризиків: Інвестор може вимагати заходів безпеки, таких як гарантії або страхові поліси, які захищають його інвестицію від небезпек та втрат.

Для компанії, що отримує інвестиції, це може включати:

• Захист від недобросовісних інвесторів: Компанія може включити в інвестиційний договір положення, які захищають її від недобросовісних інвесторів, які можуть намагатися втрутитися в управління або завдати шкоду бізнесу.
• Конфіденційність інформації: Компанія може вимагати від інвестора дотримання конфіденційності щодо конфіденційної інформації про бізнес, технології та стратегії компанії.

Наприклад, у випадку стартапу, який залучає інвестиції для розвитку нового продукту, захист інтересів сторін може включати права інвестора на одержання регулярних звітів про розвиток проекту та участь у прийнятті стратегічних рішень.

З іншого боку, компанія може включити в договір заходи, які захищають її технології та конфіденційну інформацію від неправомірного використання або розголошення.

Врахування цих аспектів у договорі дозволяє сторонам відчувати себе захищеними і довіряти одне одному, що сприяє ефективній співпраці та досягненню спільних цілей.

Ризики та відповідальність

Розробка інвестиційного договору повинна передбачати можливі ризики, які можуть виникнути під час інвестування, та визначати відповідальність сторін за їх вирішення.

Розуміння цих ризиків і визначення відповідальності допомагає зберегти взаємне довіряння між інвестором та компанією, а також зменшити можливі конфлікти у майбутньому.

Основні ризики, які можуть бути включені в інвестиційний договір, можуть включати:

• Фінансові ризики: Такі як нестабільність ринків, зміни валютних курсів, фінансові зобов’язання компанії та інші фінансові небезпеки.
• Юридичні ризики: Пов’язані з порушенням законодавства, невиконанням умов договору, судовими тяжбами та іншими юридичними аспектами.
• Операційні ризики: Пов’язані з діяльністю самої компанії, такі як технічні проблеми, непридатність продукту чи послуги на ринку, зміни управлінської команди тощо.

В інвестиційному договорі можуть бути встановлені механізми для управління цими ризиками.

Наприклад:

• Порядок вирішення спорів: Договір може передбачати механізми врегулювання спорів між сторонами, включаючи процедури медіації, арбітражу чи судові процеси.
• Страхування ризиків: Угода може включати умови про обов’язкове страхування, яке захищає інвестора від певних ризиків.
• Визначення відповідальності: Договір може чітко визначати, хто несе відповідальність у разі виникнення ризиків, та які заходи мають бути прийняті для їх уникнення або пом’якшення наслідків.

Розробка інвестиційного договору з урахуванням цих аспектів дозволяє сторонам взаємодіяти на основі взаємного захисту і довіри, а також мінімізувати потенційні конфлікти у майбутньому.

Заключні Поради

Розробка інвестиційного договору – це складний процес, який вимагає уважного аналізу та розуміння всіх аспектів. Ретельно пророблені умови та обов’язки допоможуть уникнути непорозумінь та конфліктів у майбутньому.

Враховуючи вищезазначені аспекти, розробка інвестиційного договору може стати ефективним інструментом для успішного залучення та управління інвестиціями.

За консультацією щодо розробки інвестиційного договору звертайтеся до експертів Приходько та Партнери.