Контрольована іноземна компанія

Історія запровадження контролю та оподаткування власників іноземних компаній починається з 2017 року, коли Україна, на виконання стандартів плану Base Erosion and Profit Shifting, з метою протидії розмивання податкової бази та ухилення від оподаткування, почала розробляти нормативну базу, спрямовану на розкриття резидентами України їх участі у різних іноземних структурах.

До цього часу це питання не дає спокою нашим податківцям та законотворцям, які практично кожного року вносять зміни та доповнення до нормативних актів, які регулюють питання контролю, звітності та оподаткування закордонних компаній, власниками яких є резиденти України.

В цій статті ми розглянемо, що таке контрольована іноземна компанія, хто відноситься до контролюючих осіб або здійснює фактичний контроль над діяльністю та деякі інші нюанси.

Контрольована іноземна компанія (КІК) – це юридична особа, яка зареєстрована в іноземній державі та контролюється фізичними або юридичними особами – резидентами України.

До контрольованих іноземних компаній відносяться як класичні форми підприємств (ТОВ, ПП, АТ тощо або їх іноземні аналоги), так і іноземні утворення без статусу юридичної особи (трасти, фонди тощо).

До контролюючих осіб КІК відносять фізичних або юридичних осіб – резидентів України, які:

• мають частку в компанії > 50%;
• мають частку в компанії > 10% (при умові, що інші резиденти України – контролери сукупно володіють > 50% такої компанії);
• здійснюють фактичний контроль над компанією.

Необхідно зазначити, що положення щодо володіння часткою в 10% почне діяти з 2024 року. Протягом 2022-2023 років частка володіння становить 25%.

Під часткою в КІК розуміють:

• корпоративні права;
• інші права, що надають можливість впливати на прийняття рішень загальними зборами акціонерів, учасниками;
• право впливати на розподіл прибутків або право блокувати їх розподіл;
• право на частину активів при ліквідації компанії.

Під фактичним контролем розуміють:

• вирішальний вплив на рішення загальних зборів;
• надання зобов’язуючих вказівок керівним органам;
• участь в перемовинах з контрагентами щодо укладення договорів, які повинні виконуватись без ухвалення керівним органом або їх затвердженням post factum;
• проведення операцій по банківським рахункам КІК;
• наявність довіреності від КІК строком більше ніж 1 рік, що надає їй право укладати суттєві правочини щодо діяльності КІК без їх погодження керівним органом;
• зазначення особи як засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) КІК при відкритті рахунків у фінансових установах.

Зазначені вище положення щодо здійснення фактичного контролю не розповсюджуються на осіб, які виконують обов’язки згідно зі статутом (директор, бухгалтер, менеджери тощо) або інших фахівців, які діють в інтересах компанії (юристи, аудитори, трастові керуючи, страховики тощо).

Варто не забувати про обов’язок фізичних та юридичних осіб, які прямо або опосередковано володіють часткою або контролюють КІК, регулярно та вчасно звітувати до фіскальної служби України, та сплачувати податки з прибутків компанії пропорційно своєї частки в КІК.

За неподання, невчасне подання або не відображення у звіті обов’язкової інформації передбачені суворі штрафні санкції, які навіть можуть перевищувати прибутки отриманні від діяльності КІК.

З першого погляду здається, що все просто та зрозуміло, проте законодавство КІК містить безліч відсилочних норм, виключень, положень перехідного періоду та інших цікавих нюансів та підводних камінців, якими ми не рекомендуємо нехтувати.

Щоб не гаяти свій час на занурення у нетрі чинного законодавства та запобігти настанню негативних наслідків, краще вчасно звернутись за роз’ясненнями до фахівців.

Юристи компанії «Приходько та партнери» доступно та кваліфіковано розкладуть по поличках всі нюанси, пов’язані з регулюванням контрольованих іноземних компаній, оподаткуванням та поданням звітності, проведуть ретельний індивідуальний аналіз вашої ситуації та допоможуть вирішити будь-які питання.