Постійний догляд за батьками

Постійний догляд за батьками – це щоденна допомога матері чи батьку, які через хворобу, травму чи вік уже не можуть самостійно себе обслуговувати: встати з ліжка, помитися, приготувати їжу, вчасно прийняти ліки, дійти до лікаря.

Сімейний кодекс України покладає на повнолітніх дітей обов’язок утримувати непрацездатних батьків, які потребують допомоги (ст. 202), і брати участь у додаткових витратах, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю батьків (ст. 203).

Як організовують догляд?

На практиці є два шляхи:

Догляд на непрофесійній основі. За батьками доглядає хтось із рідних – найчастіше син чи донька – без оплати, без реєстрації підприємцем і без спеціальної підготовки. Саме такий, сімейний догляд має юридичне значення для відстрочки, виїзду за кордон і звільнення з військової служби.

Професійний догляд. Його надають територіальні центри соціального обслуговування (догляд вдома), паліативні служби, будинки для людей похилого віку чи найняті доглядальниці. Якщо батьків уже доглядає соціальна служба, родичу буде складніше довести, що доглядає саме він.

Що потрібно підтвердити юридично?

Щоб догляд мав юридичні наслідки, як правило, треба підтвердити дві окремі обставини:

1. Батьки справді потребують постійного догляду. Це оцінюють лікарі, а не ТЦК чи сам син.
2. Доглядає саме син, і догляд постійний. Це підтверджує акт про встановлення факту догляду або документ про отримання компенсації.

Але є підстави, де сам догляд доводити не потрібно, – наприклад, відстрочка за п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якщо в батьків інвалідність I чи II групи. Детальніше про це – у розділі про відстрочку.

В яких випадках можна оформити догляд за батьками?

Оформити догляд можна тоді, коли мама чи тато об’єктивно не можуть обходитися без сторонньої допомоги. Вирішальним є не вік і не назва хвороби, а те, як стан здоров’я впливає на повсякденне життя.

Ось найпоширеніші ситуації.

Батьки з інвалідністю

• I група. Людина, як правило, не може себе обслуговувати. Особливо це стосується підгрупи «А» – найвищого ступеня втрати здоров’я, за якого потреба в сторонньому догляді є очевидною. За доглядом за особою з I групою родич може отримувати компенсацію.
• II група. Потреба в постійному догляді не випливає з групи автоматично. Її треба підтвердити окремо: висновком ЛКК або відміткою в рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування (ЕКОПФО). Якщо II групу встановлено внаслідок психічного розладу (наприклад, деменції), існує окремий висновок ЛКК саме для таких випадків (наказ МОЗ від 31.07.2013 № 667).
• III група. Людина загалом здатна себе обслуговувати. Догляд можна оформити, лише якщо ЛКК окремо визнає потребу в постійному сторонньому догляді.

Головне правило: інвалідність і потреба в догляді – це різні юридичні факти. Наявність групи ще не означає, що людина потребує постійного догляду, і навпаки.

Тяжкі хвороби без інвалідності

Інвалідність для оформлення догляду не обов’язкова. Потребу в постійному догляді ЛКК може встановити, наприклад, після інсульту, перелому шийки стегна, тяжкої операції, при онкологічних захворюваннях, хворобі Паркінсона, деменції, тяжкій серцевій недостатності. Підтвердженням є висновок ЛКК за формою № 080-4/о.

Враховуйте, що такий висновок часто видають на 12 місяців. Якщо стан батьків покращиться (наприклад, після реабілітації), при повторному огляді ЛКК може не підтвердити потребу в догляді.

Догляд за батьками після 80 років

Вік сам по собі підставою не є. Ні 80, ні 90 років не дають права ні на відстрочку, ні на виїзд за кордон, ні на звільнення зі служби, якщо немає відповідного документа. Для батьків будь-якого віку потрібне одне з двох:

• висновок ЛКК (рішення ЕКОПФО, раніше видана довідка МСЕК) про потребу в постійному сторонньому догляді;
• або інвалідність I чи II групи.

Водночас вік має значення в інших питаннях. Лікарі враховують його, коли ЛКК вирішує, чи потребує людина догляду. Для людей похилого віку з когнітивними порушеннями родич може отримувати компенсацію за догляд.

А одинокі пенсіонери, старші за 80 років, за висновком ЛКК можуть отримувати державну соціальну допомогу на догляд через Пенсійний фонд.

Які документи потрібні для догляду за батьками?

Усі документи зручно поділити на групи за тим, що саме вони підтверджують. Для конкретної мети (відстрочка, виїзд, звільнення) потрібні не всі групи одразу – це залежить від підстави.

1. Документ про потребу батьків у постійному догляді (один із таких):

• висновок ЛКК за формою № 080-4/о (наказ МОЗ від 09.03.2021 № 407 у редакції наказу від 27.11.2025 № 1811). З 27.12.2025 видається за новою формою, а видані раніше діють до кінця свого строку. Колишню форму № 080-2/о (когнітивні порушення у людей похилого віку) більше не видають;
• витяг з рішення ЕКОПФО, де заповнено поле «Потреба в постійному сторонньому догляді»;
• довідка до акта огляду МСЕК, видана до 01.01.2025, якщо вона чинна і в ній прямо зазначено потребу в догляді;
• для батьків з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу – висновок ЛКК за наказом МОЗ № 667.

Довідки у вільній формі, виписки з лікарні чи висновки приватних клінік для цих цілей не підходять.

2. Документ про інвалідність (коли підстава пов’язана з групою): довідка МСЕК, витяг з рішення ЕКОПФО, посвідчення особи з інвалідністю, пенсійне посвідчення або посвідчення про соціальну допомогу із зазначенням групи та причини інвалідності.
3. Документ про факт догляду. Або довідка про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд, або акт. Увага: існує три різні акти, і жоден не замінює інший:

• акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8 до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560) – для відстрочки, складає комісія органу місцевого самоврядування;
• акт встановлення факту здійснення догляду (Правила перетинання державного кордону, затверджені постановою КМУ від 27.01.1995 № 57) – для супроводу батьків за кордон, складається у довільній формі;
• акт обстеження сімейного стану військовослужбовця – лише для звільнення зі служби, складає ТЦК. Для відстрочки він не потрібен ніколи.

4. Документи про родинний зв’язок. Для власних батьків – свідоцтво про народження сина. Для батьків дружини – свідоцтво про шлюб і свідоцтво про народження дружини.
5. Документи про інших родичів – коли закон вимагає показати, що вони не можуть доглядати чи утримувати батьків: свідоцтво про смерть, їхній висновок про потребу в догляді чи документ про інвалідність, витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, рішення суду, документ про арешт чи відбування покарання.
6. Особисті документи: паспорт, РНОКПП, військово-обліковий документ сина, а також копія РНОКПП (або паспорта) батька чи матері, за якими доглядають.

Перед поданням перевірте не лише наявність документів, а й їх зміст і строки дії. Найчастіша причина відмов – документ про інвалідність без відмітки про потребу в догляді або висновок ЛКК, строк якого вже сплив.

Як оформити постійний догляд за батьками?

Крок 1. Медичний висновок про потребу в догляді

Мати чи батько звертаються до свого сімейного лікаря. Лікар готує медичну документацію і передає її на лікарсько-консультативну комісію закладу, де прикріплені батьки. ЛКК розглядає документи на засіданні і видає висновок за формою № 080-4/о. Строк дії: за безстрокової інвалідності – безстроково; за інвалідності на строк – на цей строк, але не менше 12 місяців; в усіх інших випадках – 12 місяців.

Якщо батьки тільки оформлюють інвалідність, варто попросити лікаря, щоб ЕКОПФО одразу оцінила і потребу в постійному сторонньому догляді. Тоді один витяг підтвердить одразу два факти.

Крок 2. Підтвердження факту догляду

Є два шляхи:

• компенсація за догляд – заява через ЦНАП або орган соціального захисту (якщо стан батьків відповідає умовам постанови № 859 і син проживає разом з ними);
• акт про встановлення факту догляду – заява в довільній формі на ім’я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (у Києві – районної в місті військової адміністрації) за задекларованим місцем проживання батьків. Комісія з не менше ніж п’яти осіб протягом 10 календарних днів приходить за адресою, перевіряє, хто фактично доглядає і чи не надаються соціальні послуги з догляду, і складає акт (п. 61 Порядку № 560).

Крок 3. Далі – залежно від мети

1. Для відстрочки. Заяву подають запитом у «Резерв+» (якщо підставу підтверджують державні реєстри) або особисто через будь-який ЦНАП. Через представника чи поштою – не можна. Рішення ухвалює комісія ТЦК за місцем обліку: зазвичай за 7 робочих днів, а якщо надсилалися запити – до 15 робочих днів. До рішення син не підлягає призову і не направляється на ВЛК. Деталі – у наступному розділі.
2. Для виїзду за кордон. Син виїжджає лише разом з батьком чи матір’ю як супроводжуючий і зобов’язаний повернутися не пізніше за них (п. 2-1 Правил № 57). Якщо в батьків I чи II група, на кордоні потрібні документи про родинний зв’язок і інвалідність, а також один із таких документів: підтвердження спільної реєстрації місця проживання, акт за Правилами № 57 або довідка про компенсацію.

Акт за Правилами № 57 складає РДА або виконавчий орган ради не пізніше ніж за 5 робочих днів. Якщо інвалідності немає, син як член сім’ї першого ступеня може супроводжувати батьків з документами про родинний зв’язок і висновком ЛКК. Правила № 57 не вимагають відстрочки, але без неї сина можуть мобілізувати ще до проходження контролю, тому її краще мати.

Відстрочка по догляду за батьками

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає дві самостійні підстави для відстрочки, пов’язані з батьками: п. 9 і п. 13 ч. 1 ст. 23. Вони суттєво відрізняються за умовами і документами.

Яку підставу обрати, якщо в батьків інвалідність?

Якщо в матері чи батька I або II група, син сам обирає, за яким пунктом звертатися. П. 13 простіший за документами, але не спрацює, якщо є інші невійськовозобов’язані утримувачі – наприклад, другий з подружжя чи донька. П. 9 вимагає висновку про потребу в догляді і акта, але інші родичі для власних батьків значення не мають.

Інвалідність III групи для п. 13 не підходить, але з висновком ЛКК можна скористатися п. 9.

На практиці ТЦК і комісії іноді змішують ці підстави: вимагають за п. 9 довести, що доглядати більше нікому, або відмовляють, бо «за наявності інвалідності – лише п. 13».

Це незаконно. У справі № 340/6799/25 суд вказав, що це дві різні підстави з різним обсягом доказування, і якщо син звернувся саме за п. 9, переносити на нього умови п. 13 не можна.

Чи може син працювати?

Прямої заборони немає. Але відстрочку за п. 9 дає лише постійний догляд. Якщо син щодня по 8 годин працює в офісі чи на виробництві, ТЦК може вважати догляд періодичним. Дистанційна робота або ФОП з дому, як правило, з постійним доглядом сумісні.

Для п. 13 робота сина значення не має. Варто також врахувати: якщо син працює, компенсація за догляд буде мінімальною або її не буде зовсім, тож для відстрочки зазвичай потрібен акт.

Ситуація на практиці

Андрію 34 роки, він живе з батьком, якому 88 років і в якого II група інвалідності після інсульту. Мати померла. Сестра Андрія живе окремо, здорова, але доглядати за батьком не хоче.

• За п. 13 відстрочку отримати не вийде: сестра – невійськовозобов’язана особа, яка за законом зобов’язана утримувати батька. Те, що вона «не хоче», юридичного значення не має.
• За п. 9 – можна. Андрій отримує для батька висновок ЛКК № 080-4/о, звертається за актом до виконавчого органу ради за адресою батька, а потім подає заяву через ЦНАП. Наявність сестри для п. 9 значення не має.

Одна й та сама сім’я отримує відмову за одним пунктом і відстрочку за іншим – тому правильно обрана підстава тут вирішує все.

Постійний догляд за матірʼю

Найчастіше питання: мама хворіє, але тато живий – чи може син оформити догляд? Відповідь залежить від мети і від того, який статус у тата.

Відстрочка за п. 9. Тато не заважає. Для догляду за власною матір’ю закон не вимагає доводити, що інших доглядальників немає, і в заяві це не зазначається (п. 58-1 Порядку № 560). Потрібні висновок про потребу мами в постійному догляді та акт або довідка про компенсацію. Водночас якщо тато живе з мамою, а син окремо, комісія, що складає акт, може дійти висновку, що фактично доглядає тато.

Відстрочка за п. 13 (у мами I чи II група). Тут тато має значення, бо за Сімейним кодексом чоловік зобов’язаний матеріально підтримувати дружину, яка є непрацездатною (ст. 75). Наслідки такі:

• тато військовозобов’язаний – він не блокує п. 13, але тоді відстрочку за цим пунктом отримає лише той, кого обере мама (чоловік чи син);
• тато невійськовозобов’язаний (наприклад, через вік його вже знято з військового обліку) – він блокує п. 13, якщо сам не має інвалідності, не потребує постійного догляду, не перебуває під арештом і не відбуває покарання.

Практична порада: якщо тато сам літній і хворіє, варто оформити висновок ЛКК і для нього. Тоді він перестає бути перешкодою для п. 13.

Звільнення з військової служби. Тато – член сім’ї першого ступеня споріднення для мами. Якщо він здоровий і може доглядати, сину-військовослужбовцю звільнитися за цією підставою не вдасться. Але якщо тато сам потребує постійного догляду (це підтверджується висновком), а в мами I чи II група і інших родичів немає, звільнення можливе.

Постійний догляд за батьком

Ситуація схожа до попередньої, але має одну важливу відмінність: мама, як правило, не є військовозобов’язаною.

Відстрочка за п. 9. Мама не заважає – для своїх батьків правило однакове. Але, як і з татом, комісія перевіряє, хто фактично доглядає. Якщо мама здорова і живе з батьком, сину варто заздалегідь підготуватися показати свою реальну участь у догляді: спільне проживання, дистанційну роботу, супровід до лікарів.

Відстрочка за п. 13 (у тата I чи II група). Мама як дружина за законом зобов’язана утримувати чоловіка, який потребує допомоги. Тому її наявність майже завжди блокує п. 13. Виняток – коли мама:

• сама має інвалідність (будь-якої групи);
• або за висновком потребує постійного догляду;
• або перебуває під арештом (крім домашнього) чи відбуває покарання.

Самі по собі вік мами, статус пенсіонерки чи те, що вона працює, значення не мають. Рідкісний виняток – коли мама сама перебуває на військовому обліку (наприклад, за медичною спеціальністю): формально вона тоді не підпадає під умову про невійськовозобов’язаних утримувачів.

Звільнення з військової служби. Як і у випадку з мамою: якщо друга з батьків здорова і може доглядати, підстави для звільнення немає.

Отже, коли обоє батьків живі, а хворіє лише один із них, для відстрочки найчастіше працює саме п. 9.

Що робити, якщо є сестра або брат?

Якщо сестра чи брат живуть в Україні

Відстрочка за п. 9. Брати й сестри значення не мають. Для догляду за власними батьками закон не вимагає доводити, що інших доглядальників немає.

Відстрочка за п. 13. Тут усе залежить від того, хто саме:

• сестра за Сімейним кодексом зобов’язана утримувати непрацездатних батьків і, як правило, не є військовозобов’язаною. Тому вона блокує п. 13, якщо сама не має інвалідності, не потребує постійного догляду, не перебуває під арештом і не відбуває покарання. Те, що сестра не хоче допомагати, не має значення;
• брат-військовозобов’язаний не блокує п. 13, бо закон враховує лише невійськовозобов’язаних утримувачів. Але відстрочку за цим пунктом отримає лише один із синів – той, кого обере батько чи мати в заяві за додатком 15 до Порядку № 560. Другий брат може претендувати на відстрочку лише за іншою підставою.

Звільнення з військової служби. Брати й сестри військовослужбовця – члени сім’ї першого ступеня споріднення для батьків, тож за загальним правилом блокують звільнення. Але суди враховують, чи може родич реально доглядати. У справі № 140/12539/25 суди двох інстанцій визнали, що сестра, яка сама постійно доглядає свою дитину з інвалідністю підгрупи «А», не може вважатися членом сім’ї, здатним доглядати батька з I групою. Військову частину зобов’язали звільнити військовослужбовця. Суди спиралися на постанову Верховного Суду від 27.02.2025 у справі № 380/16966/24.

Якщо сестра чи брат живуть за кордоном

Закон не робить винятку для родичів, які живуть за кордоном: обов’язок утримувати батьків від місця проживання не залежить. Тому сестра, яка виїхала, для п. 13 так само вважається «іншою особою, зобов’язаною утримувати». Для п. 9 її виїзд значення не має.

Для звільнення зі служби проживання сестри за кордоном може бути аргументом на користь військовослужбовця, адже вона фактично не може щодня доглядати батьків. Але за формальним підходом військова частина ймовірно відмовить, і це питання доведеться вирішувати в суді.

Є і ще один нюанс. Якщо сестра живе за кордоном і хоче забрати маму чи тата до себе, син може їх супроводжувати (див. розділ про оформлення), але має повернутися не пізніше за них. Якщо ж батьки залишаються за кордоном і стають на консульський облік, син надалі може виїжджати до них самостійно – з довідкою про консульський облік і документами, що дають право на супровід (п. 2-1 Правил № 57). Врахуйте, що коли батьки живуть за кордоном, підстава для відстрочки за п. 9 зазвичай зникає, бо син уже не доглядає за ними постійно.

Поширена ситуація: одна сім’я – три різні відповіді

Мамі 79 років, у неї деменція і II група інвалідності. Тато помер. У неї троє дітей: старший син служить у ЗСУ, молодший живе з мамою і доглядає за нею, донька живе в Польщі і пропонує забрати маму до себе.

У такій родині кожен чоловік має своє питання, і відповіді на них різні.

Молодший син – відстрочка. За п. 13 її отримати не вийде: сестра – невійськовозобов’язана особа, зобов’язана утримувати маму, і те, що вона живе в Польщі, цього не змінює. Зате п. 9 підходить ідеально. Оскільки II групу встановлено через психічний розлад, для мами можна отримати висновок ЛКК про потребу в постійному сторонньому догляді. А факт догляду молодший син підтвердить актом або – якщо він не працює – компенсацією за догляд за людиною похилого віку з когнітивними порушеннями.

Старший син – звільнення зі служби. У мами II група, тож сама підстава існує. Але в мами є інші члени сім’ї першого ступеня, і один із них – молодший брат – вже фактично доглядає. Тому звільнитися за цією підставою старшому сину не вдасться. Закон дає право бути вдома біля хворої мами одному з синів, а не обом.

Поїздка до сестри. Молодший син може супроводжувати маму до Польщі. На кордоні знадобляться документи про родинний зв’язок і інвалідність, а також підтвердження спільної реєстрації, акт за Правилами № 57 або довідка про компенсацію. Повернутися він має не пізніше за маму.

Але тут є пастка: якщо мама залишиться жити в Польщі, а син повернеться сам, він уже не доглядатиме за нею постійно. Підстава для відстрочки за п. 9 зникне, і при перевірці відстрочку можуть скасувати. Таке рішення варто ухвалювати свідомо, заздалегідь зваживши наслідки.

Наш кейс

До ЮК «Приходько та партнери» звернувся чоловік, у якого склалася дуже поширена ситуація. Його мамі 84 роки. Інвалідності в неї немає, але після перелому шийки стегна вона майже не встає. Мама жила сама в селі, а син – в обласному центрі: працював в офісі й щовихідні приїжджав до неї.

Клієнт був упевнений, що вік і стан мами автоматично дають йому відстрочку. Під час консультації ми виявили одразу три проблеми:

1. Не було документа про потребу в догляді. Ні вік, ні діагноз у медичній картці не замінюють висновок ЛКК за формою № 080-4/о.
2. Окреме проживання. Комісія, яка складає акт, приходить за адресою мами і перевіряє, хто фактично доглядає. Якби син і далі жив в іншому місті й приїжджав лише на вихідні, в акті найімовірніше відмовили б.
3. Робота в офісі. Навіть з актом повний робочий день поза домом ставив би під сумнів постійний характер догляду.

Ми склали план дій і супроводжували клієнта на кожному етапі. Клієнт перевіз маму до себе, задекларував її місце проживання за своєю адресою (акт складає орган місцевого самоврядування саме за задекларованим місцем проживання особи, за якою доглядають) і перейшов на дистанційну роботу. Після того як мама отримала висновок ЛКК № 080-4/о, ми підготували заяву до комісії органу місцевого самоврядування. Після отримання акта підготували пакет документів для ЦНАП, і клієнт отримав відстрочку за п. 9.

Постійний догляд за батьками дружини

Догляд за тещею чи тестем закон допускає, але на жорсткіших умовах, ніж за власними батьками. Логіка проста: першою за своїми батьками має доглядати сама дружина.

Відстрочка за п. 9. Крім висновку про потребу в догляді та акта, потрібно, щоб:

• дружина сама не могла доглядати батьків (потребує постійного догляду, померла, загинула, зникла безвісти, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою);
• у тещі чи тестя не було інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть за ними доглядати.

Це зазначається в заяві (п. 58-1 Порядку № 560). До документів додають свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дружини та документи, які підтверджують неможливість догляду з її боку чи з боку інших родичів.

Відстрочка за п. 13 (теща чи тесть з інвалідністю I-II групи). Дружина сама за законом зобов’язана утримувати своїх батьків, тому, якщо вона здорова, п. 13 для зятя фактично недоступний.

Виїзд і звільнення. Правила № 57 дозволяють зятю супроводжувати за кордон тещу чи тестя з I чи II групою на тих самих умовах, що й власних батьків. Звільнення зі служби за доглядом за батьками дружини також можливе, але лише за I чи II групи і за відсутності інших родичів першого чи другого ступеня, здатних доглядати. Здорова дружина тут теж буде перешкодою.

Як заощадити час на оформлення постійного догляду за батьками?

Найбільше часу втрачається через типові помилки: неправильно обрану підставу (п. 9 замість п. 13 або навпаки), висновок ЛКК не за тією формою чи зі сплилим строком, відмову в акті через окреме проживання, неврахованих родичів, плутанину між трьома видами актів.

Кожна така помилка – це повторне коло: новий висновок, новий акт, нова заява, ще кілька тижнів очікування.

Юристи ЮК «Приходько та партнери» допомагають пройти цей шлях з першого разу.

• Консультація. Аналізуємо склад Вашої сім’ї і стан здоров’я батьків, визначаємо, за якою підставою у Вас найбільше шансів, перевіряємо наявні документи і складаємо точний план дій: що, де і в якій послідовності отримати.
• Повний супровід. Готуємо заяви, супроводжуємо отримання акта та формуємо пакет документів для ЦНАП, контролюємо розгляд заяви та стежимо за строками висновку ЛКК і відстрочки. Допомагаємо з документами для супроводу батьків за кордон і з рапортом на звільнення зі служби. У разі відмови ТЦК, комісії чи військової частини – оскаржуємо її в адміністративному суді.

Законодавство у сфері мобілізації змінюється кілька разів на рік. Якщо Ви плануєте оформлювати догляд за батьками або вже отримали відмову, зверніться до нас – ми оцінимо Вашу ситуацію з урахуванням актуальних норм.