Бухгалтерський облік роздрібної торгівлі

Бізнес у сфері роздрібної торгівлі зобов’язаний ефективно відстежувати усі операції з товарами, вести необхідні звітності та документувати свою господарську діяльність. Роздрібна торгівля вимагає досить ретельного бухгалтерського обліку, зважаючи на окремі її аспекти, зокрема високу інтенсивність господарських операцій, перерахунок собівартості товарів через сезонні коливання попиту, врахування особливостей обліку повернень та обмінів. У статті ми детально розглянемо основні складові бухгалтерського обліку роздрібної торгівлі та визначимо бухгалтерські проводки, що найчастіше використовуються для цього. 

Складові бухгалтерського обліку роздрібної торгівлі 

Бухгалтерський облік охоплює комплекс процесів, спрямованих на всебічне відображення господарської діяльності, серед яких: 

• облік товарно-матеріальних цінностей (фіксація надходження кожної партії продукції, їхнього вибуття, проведення інвентаризацій );
• облік виручки та взаєморозрахунків з покупцями (фіксація кожного продажу, наданих знижок, бонусів, проведених повернень);
• визначення собівартості реалізованих товарів при їх вибутті (вимагає застосування відповідних методів обліку);
• формування фінансової звітності (баланс, звіт про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів).

Нижче ретельніше дослідимо кожні види операцій, що повинні обліковуватись у бухгалтерських документаціях, окремо. 

Облік товарних запасів

Цей процес охоплює комплекс процедур, спрямованих на фіксацію, оцінку та контроль руху товарів на підприємстві, включаючи:

• по-перше, документування надходження продукції первинними документами (як правило, це товарно-транспортні накладні, прибутковий ордер, акт приймання);
• по-друге, систематичне проведення інвентаризації (результати оформлюються відповідними протоколами або актами, а періодичність процедури визначається обліковою політикою);
• по-третє, підготовка товарних звітів для відображення руху продукції за певний період.

Облік товарних надходжень

Варто наголосити на тому, що придбані товари зараховуються на баланс підприємства за їхньою первісною вартістю. До складу первісної вартості входять вартість придбання за договором, суми ввізного мита, непрямих податків, транспортно-заготівельні витрати. Правильний розрахунок — це запорука успіху у ході здійснення бухгалтерського обліку роздрібної торгівлі. Тому для певності радимо звертатись за консультацією онлайн до бухгалтера нашої юридичної компанії. 

Для відображення товарних надходжень використовується субрахунок 282 рахунку 28 “Товари” згідно з Інструкцією, затвердженою Міністерством фінансів. Цей субрахунок призначений для обліку придбаних товарів, які утримуються для продажу в роздрібній мережі підприємства.

Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі 

Основні етапи такого обліку включають:

1. використання належних РРО/ПРРО (при кожній транзакції видається фіскальний чек);
2. проведення безготівкових розрахунків через інтернет-еквайринг та інші системи (кожна така операція повинна бути зафіксована в облікових системах на підставі відповідних банківських виписок);
3. щоденне узагальнення виручки підприємства (формується окремий звіт, дані якого переносяться до бухгалтерських регістрів для узагальнення);
4. облік повернень та наданих знижок.

Часто застосовується метод обліку продукції за продажними цінами. У цьому випадку на субрахунку 282 рахунку 28 “Товари” буде відображатись саме продажна вартість товарів, яка включає їхню первісну вартість та суму торговельної націнки. Варто також наголосити на тому, що дохід від реалізації продукції відображається за кредитом субрахунку 702 з одночасним списанням собівартості у дебет субрахунку 902. 

Існує два ключові способи списання торговельної націнки при реалізації товарів у роздріб, зокрема: пряме списання (сума списується проводкою Д-285 та К-282); метод сторно (застосовується зворотна кореспонденція по Д-282 та К-285).

Важливо: вибір конкретного методу списання визначається обліковою політикою підприємства, що затверджується керівником та бухгалтером відповідно. Звертайтесь до бухгалтерів “Приходько та Партнери” та отримуйте якісну розробку облікової політики саме вашого підприємства. 

Особливості розрахунку собівартості товарів для бухгалтерського обліку роздрібної торгівлі

Згідно з Національним стандартом бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, для визначення собівартості продукції підприємства можуть використовувати кілька методів:

1. спосіб середньозваженої собівартості — визначається шляхом ділення загальної вартості залишку товарів на складі на їхню загальну кількість;
2. метод FIFO – собівартість реалізованих товарів визначається за вартістю перших за часом надходження партій, а залишок товарів на кінець періоду оцінюється за вартістю останніх надходжень;
3. метод LIFO – собівартість визначається за вартістю останніх за часом надходження партій, а залишок на кінець періоду оцінюється за вартістю перших надходжень (на практиці застосовується рідко).

Обраний метод повинен бути обґрунтованим та застосовуватися послідовно протягом звітного періоду.

Наші бухгалтери надають комплексні послуги для бізнесу у сфері роздрібної торгівлі: консультації, бухгалтерський облік, ведення кадрової документації тощо. Щоб дізнатись вартість бухгалтерського супроводу — заповніть форму нижче.