СУПЕРФІЦІЙ

Відповідно до статті 413 ЦК України власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій).

Таке право виникає на підставі договору або заповіту. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці), внесено до статутного фонду, передано у заставу.

 Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім випадків, передбачених частиною п’ятою цієї статті.  Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років.

1. Документи, що подаються для проведення державної реєстрації суперфіцію:

• заява встановленої форми;
• копія документа, що посвідчує особу заявника;
• документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;
• документ про сплату державного мита (якщо особа не подає документ, яким її звільнено від сплати державного мита);
• документи, що підтверджують виникнення*, перехід** або припинення суперфіцію***;
• копія примірника кадастрового плану земельної ділянки на паперовому носії;
• у разі подання заяви уповноваженою особою така особа, крім документа, що посвідчує її особу, подає органові державної реєстрації прав копію документа, що підтверджує її повноваження;
• у разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені юридичної особи, така особа також подає органові державної реєстрації прав виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців щодо особи, яку вона представляє.

2. Додаткові до основного пакету документи:

            2.1.      Якщо нерухоме майно перебуває в іпотеці або податковій заставі, заявник також подає органові державної реєстрації прав документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем або органом державної податкової служби на передачу майна для будівництва або інше визначення юридичної долі нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі.

2.2. Для проведення державної реєстрації суперфіцію на підставі договору, відповідно до якого суперфіцій набувається у зв’язку з настанням або ненастанням певної події, заявник також подає органові державної реєстрації прав документ, що підтверджує факт настання або ненастання такої події.

• Документами, що підтверджують виникнення суперфіцію, є:

        1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат. До таких договорів, зокрема, відноситься договір про передачу земельної ділянки власником користувачу для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат. Спадкодавець може встановити суперфіцій щодо всього або частини свого нерухомого майна на користь третіх осіб;

4) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. До таких рішень, зокрема, відноситься рішення про визнання суперфіцію за певною особою;

5) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди. З умов такої угоди можуть виникати права суперфіцію;

6) інші документи, що підтверджують виникнення суперфіцію.