ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВАМ ПОГРОЖУЮТЬ КОЛЕКТОРИ?

Наслідком формування кредитного ринку стало те, що багато громадян України оформлювали фінансові кредити, не оцінивши об'єктивно власну платоспроможність. Так як кредитним компаніям невигідно займатися самим стягненням невеликих беззаставних заборгованостей зі своїх позичальників, вони практикують передачу непогашених кредитів колекторським компаніям.

 Відповідні агентства в даній ситуації долають боржника телефонними дзвінками, пишуть йому і при цьому нерідко загрожують. Що робити, якщо вас, м'яко кажучи, турбують колектори, зараз хвилює багатьох. Але, разом з тим, фінансовий борг не впливає на юридичні прав людини, наданих йому нормами чинного законодавства.

 Принципи роботи колекторських компаній

Спочатку уточнимо, хто ж такі по своїй суті колектори. Інстанції, в яких вони працюють, займаються стягненнями проблемних, прострочених кредитів. Дані організації представляють собою вид факторингових фінансових установ, які викуповують борги боржників "задешево" і "живуть" на отримані відсотки.

 Незважаючи на це, співпраця кредитних організацій з колекторськими є взаємовигідним, тому що процес стягнення грошових боргів вельми не простий: він вимагає часу і фінансування. Судові процеси, що стосуються непогашених позик, часто тривають роками і нерідко завершуються рішенням на користь саме боржника, а не потерпілого збитки кредитора.

 Колекторськими компаніями називають фінансові фірми, які викуповують кредитні борги з правом подальшого стягнення їх з неплатника.

Передача заборгованості колекторським компаніям

 Так як, самим судитися зі своїми недобросовісними позичальниками кредитним компаніям невигідно, вони найчастіше практикують передачу боргів неплатників, вірніше, продаж їх колекторським агентствам.

 Борг клієнта банку може бути проданий колекторам через його закриття чи після суттєвого прострочення кредитного платежу.

 В даному випадку власне для клієнта змінюються лише реквізити для погашення боргу, в той час як розмір боргової суми по кредиту зберігається.

 Щоб банк скористався своїм правом передачі клієнтських боргів до колекторської компанії, в судовому рішенні необхідності немає. Найчастіше дане право фінансово-кредитної установи вказується одразу в кредитних договорах.

 При незначному простроченні погашення позики, що становить 1 або 2 місяці, і відсутності відмови клієнта від взятих кредитних зобов'язань, його борги стороннім інстанціям передаватися не можуть.

 Умовою продажу відповідних боргів є прострочення платежу по кредиту строком від трьох місяців, якщо така ситуація не суперечить змісту договору, укладеного між позичальником і надавшим йому кредит Банком (МФО).

 Якщо заборгованість клієнта передається іншій фінансовій організації з усіма витікаючими наслідками, боржника про це обов'язково доводять до відома.

 Нерідкі випадки, коли співробітниками колекторських структур представляються особи, які займаються шахрайством. Такі правопорушники зазвичай отримують дані про позичальників банків незаконним шляхом. Виплати відповідним шахраям з законним погашенням заборгованості нічого спільного не мають. Дані протиправні дії таким псвевдо "колекторам" тягнуть за собою на кримінальну відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України (стаття 190).

 Правовою підставою, що підтверджує перехід прав, пов'язаних зі стягненням кредитного боргу, є висновок факторингового договору між кредитною організацією та колекторським агентством. У клієнта в даному випадку зберігається право звернення в банківську інстанцію, в якій він брав кредит, і уточнення даних про передачу своєї заборгованості колекторам.

 Відмова колекторів надати документацію, що підтверджує їх повноваження, може бути витлумачений, як шахрайство.

 Відповідно до Цивільного кодексу України (частина 2, стаття 517), позичальники до отримання офіційних доказів передачі своєї заборгованості іншій установі мають право не виконувати своїх фінансових зобов'язань.

 Законодавство, яке регламентує діяльність колекторських організацій на юридичній основі, в нашій країні відсутня. Саме тому відповідальність, що стосується неправомірних дій колекторів, прописана в Кримінальному кодексі. Але, недавно, в першому читанні Верховною Радою був прийнятий Закон про колекторську діяльність, де вже чітко прописані права та обов'язки, відповідальність порядок стягнення коштів і т.д.

 Що колекторам дозволяє закон?

 Головний правовий метод стягнення фінансового боргу в нашій державі передбачає звернення до судових інстанцій. Але такого роду дії і для кредитних, і для колекторських компаній є невигідними: відповідні судові процеси часто тривають роками, ще й потрібно платити судовий збір.

 З урахуванням такого нюансу процес стягнення заборгованості колекторської компанією має дві стадії:

 1. Представники кредитної організації доводять до відома боржника, що його борг перейшов до іншого кредитора (це дія, що має назву «Soft collection», може бути виконано шляхом телефонного дзвінка або листа, відправленого по електронній пошті).

 2. Співробітники колекторської компанії контактують з клієнтом з метою повернення боргу (вони можуть приїжджати додому і на місце його роботи, вдаватися до переговорів по телефону, відправляти листи з претензіями і т.д.) Другий етап називається «Hard collection» і використовується, якщо початкова стадія роботи не принесла бажаних результатів.

 Головний спосіб стягнення заборгованості через суд полягає у вилученні частини основних доходів позичальника. Якщо боржник отримує мінімальну зарплату, сума списання не може перевищувати 20%.

 Отже, співробітникам колекторських інстанцій дозволені наступні дії:

• повідомлення неплатника про вимогу погасити борг;
• телефонні дзвінки;
• повідомлення боржника за електронною адресою;
• представлення інтересів своєї організації в суді;
• використання виключно того абонентського номера неплатника, який зафіксований у кредитній угоді.

Відповідно до норм кримінально-процесуального та цивільного законодавства, чинних нині в Україні, до заборонених відносяться такі дії співробітників колекторських контор:

1. анонімні дії - колектор зобов'язаний представитися боржнику, назвавши свої особисті дані, організацію, в якій він працює, надати номер реєстрації відповідної компанії і довіреність, що підтверджує його повноваження;
2. спілкування з неплатником в нічний час (22.00 - 8.00 у будні і 20.00 - 9.00 у вихідні дні);
3. образа боржників, застосування фізичної сили, погрози фізичної розправи з неплатником або членами його сім'ї аж до вбивства;
4. довільне збільшення боргових сум, коли боржника «ставлять на лічильник»;
5. знищення і псування майна позичальника;
6. проникнення в житло боржників без їх згоди або без рішення суду;
7. розголошення суми боргу третьої особи (або кількох осіб) без дозволу позичальника, отриманого в письмовій формі;
8. введення неплатника в оману, щоб примусити його до погашення боргу.

Якщо колектор не погоджує попередньо з неплатником зустрічі, дзвонить йому в неробочий час, загрожує, обіцяє позбавити боржника свободи і завдати шкоди його близьким - його дії протизаконні, можете сміливо звертатися в поліцію. Всі порушення, по можливості, фіксуйте.

 Незаконним також вважається поширення приватної інформації про неплатника, яку колектору надала кредитна компанія, анонімні, обманні дії і вилучення матеріальних цінностей у позичальника без рішення суду.

 Ну а якщо, Ви не можете впоратися з цим самостійно - зверніться за допомогою до професіоналів! Адвокати Адвокатського бюро "Приходько та партнери" знають, як вам допомогти. Телефонуйте нам або залишайте заявку на зворотній зв'язок і ми допоможемо Вам захиститись від погроз колекторів!