ПОНЯТТЯ ОБОВ’ЯЗКОВОЇ ЧАСТКИ У СПАДЩИНІ ТА ОСОБИ, ЩО МАЮТЬ ПРАВО НА НЕЇ, В СВІТЛІ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

 На порталі онлайн консультацій «Консультант» велика кількість запитань стосуються різних аспектів спадкового права. Дана стаття присвячена питанням поняття обов’язкової частки у спадщині та осіб, що мають право на неї в світлі судової практики.

 Частиною першою статті 1241 ЦК України визначено коло осіб, які мають право на частку у спадщині незалежно від того, чи склав спадкодавець заповіт, та від його змісту. До таких осіб віднесено малолітніх та неповнолітніх дітей, повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця, його непрацездатну вдову (вдівця) та непрацездатних батьків. Для даної категорії осіб встановлено також розмір такої обов’язкової частки – половина частки, яка мала належати кожному з цієї категорії осіб у разі, якщо б спадкування здійснювалось за законом.

 Велика кількість спадкових справ пов’язана з визначенням кола спадкоємців, що мають право на обов’язкову частку, та їх часток у спадщині.

 Крім того, наведена стаття зазначає, що розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

У рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області № 369/6530/15-ц від 10 грудня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про зменшення частки у спадщині. Свої вимоги мотивував тим, що після смерті його дружини ОСОБА_4 відкрилась спадщина на нерухоме майно. За життя вона склала заповіт, яким все своє майно заповідала йому. У строк, встановлений законом, він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. У нотаріальній конторі йому стало відомо, що з аналогічними заявами про прийняття спадщини звернулись також і батьки померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які на час відкриття спадщини є пенсіонерами та мають право на обовя’зкову частку в спадщині. Вказав, що померла тривалий час тяжко хворіла. Він постійно піклувався про неї, витрачав всі кошти на її лікування. Натомість, відповідачі по справі за час хвороби її доньки відвідували кілька разів, незважаючи на тяжкість хвороби. Жодної допомоги ні матеріальної, ні моральної померла не отримувала від них. Просив суд зменшити обов’язкову частку батьків померлої в спадщині, що залишилась після смерті його дружини до певної частини, яка б належала кожному б з них у разі спадкування за законом.

 Судом було винесене аргументоване рішення на користь позивача в частині задоволення зазначеної позовної вимоги. Суд посилався на роз’яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якому зазначено, що при вирішенні подібних спорів (а саме спорів про зменшення розміру обов'язкової чaстки у спaдщині) встaновленню та оцінювaнню підлягaє, зокрема, харaктер відносин між спадкодавцем та спадкоємцем, інші обставини, що мають істотне знaчення. Зокремa, ними може ввaжатись тривaла відсутність спілкування між спадкодaвцем і спaдкоємцем, неприязні стосунки, зумовлені аморaльною поведінкою спадкоємця, тощо.

 На мою думку, рішення суду є правомірним, бо ним було встановлено:

1) ОСОБА_4 хворіла на тяжке онкологічне захворювання: меланома шкіри лівої сідниці 4 стадія.

2) Відповідно до показів свідка ОСОБА_6 та ОСОБА_7 встановлено, що між ОСОБА_4 та її батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_2 склались досить прохолодні та напружені відносини. Після встановлення діагнозу батьки померлої приїздили провідувати доньку всього кілька разів. При цьому жодної матеріальної або моральної допомоги не надавали, як померлій, так і позивачу щодо догляду за хворою.

3) Факт неприязних відносин померлої з батьками відображений і у висновку спеціалістів в галузі судової психіатрії та судової психології №308-ц. Так, спеціалістами вказано, що ОСОБА_4 при спілкуванні намагається уникати субєктивно неприємних тем, особливо про свої стосунки з батьками та про тяжкість свого стану, мотивуючи тим, що такі спогади погіршують її настрій, вони її не підтримують, не провідують її в складний для неї етап.

4) З прослуханого в судовому засіданні аудіозапису розмови ОСОБА_4 з її батьками також вбачається складність та напруженість в їх відносинах, що погіршились після зникнення документів та коштів (після від’їзду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у липні 2014 року, позивач та ОСОБА_4 помітили викрадення відповідачами документів, особистих речей, коштів в розмірі 5000 дол.)

 Таким чином, рішення суду є аргументованим та ґрунтується на широкому переліку доказів, що підтверджують факт неприязних стосунків.

 Завантажуйте мобільний додаток «Констультант», задавайте свої запитання і професійні юристи або бухгалтери дадуть на них відповідь.