ФОРМА 1ДФ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

 Платити чи не платити податки? Чи, можливо, платити, але не у повному обсязі? З впевненістю можна сказати, що даним питанням задається кожен керівник суб’єкта господарювання. Разом з тим, можемо відповісти з впевненістю, що ухилятися від сплати податків не потрібно, однак вести бухгалтерську звітність правильно та у повній мірі – необхідно. Сьогодні поговоримо про форму №1ДФ.

 Є такі податкові форми, які були введені для контролю одних платників податків через інших. Тобто мова йде про те, що звітність подає одна особа, однак перевірка фінансової діяльності здійснюється не тільки її, а й іншого суб’єкта.

 Описувана у даній статті форма №1ДФ являє собою щоквартальний звіт, що пов’язаний зі сплатою податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Дана форма подається у тому випадку, якщо здійснювалося нарахування доходу фізичним особам.

 Відповідно до наказу міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4, податковий розрахунок - це документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

 Тож визначимо основні аспекти даної податкової звітності:

Коли потрібно подавати?

 Форма №1ДФ подається кожен квартал та на протязі сорока за останнім днем звітного кварталу. Тобто, на прикладі 2020 року, за третій квартал форма подається до 9 листопада; за четвертий квартал — до 9 лютого 2021 року.

  Куди потрібно подавати форму?

 Звіт подається за місцем розташування. Тобто, фізичні особи-підприємці та незалежники подають за місцем проживання, а юридичні особи – за адресою місцезнаходження. 

  Хто має подавати?

 Звіт мають подавати суб’єкти господарювання, які нараховують, утримують та сплачують ПДФО і ВЗ від імені фізичних осіб. Тобто звіт подається податковими агентами.

  У якому випадку подається форма?

 Податковий розрахунок подають лише в разі нарахування доходів фізичним особам протягом звітного періоду. Така подача не залежить від того, чи виплачувався такий дохід протягом звітного періоду. Тобто у випадку наявності заборгованості із виплати платежу – форма все одно подається.

 Разом з тим варто звернути увагу на те, що проблемним аспектом є питання подачі форми №1ДФ суб’єктами господарювання, що здійснюють виплату на користь фізичної особи-підприємця.

 На практиці, податківці застосовують штраф від 510 до 1020 грн., з посиланням на п. 119.2, 176.2 Податкового кодексу України. Обґрунтовують інспектори це додатком до вищезгаданого Наказу, де наведено Довідник ознак доходів фізичних осіб (зазначено "дохід", виплачений самозайнятій особі).

 Разом з тим, фізична особа-підприємець не є платником податку на доходи фізичних осіб, а тому на наше переконання застосування штрафу є неправомірним. Саме такої позиції притримується і судова практика.

 Якщо у Вас виникли питання – звертайтеся до юридичної компанії «Приходько та партнери», ми з радістю Вам допоможемо та надамо якісну консультацію.