СУДОВА ПРАКТИКА У СПРАВАХ ПРО ВИЗНАЧЕННЯ ДОДАТКОВОГО СТРОКУ ДЛЯ ПОДАННЯ ЗАЯВИ ПРО ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ

 Зважаючи на велику кількість запитань на порталі онлайн консультацій «Консультант», що стосуються строку для прийняття спадщини, існує необхідність в аналізі судової практики з цього питання. Неоднозначною є практика судів в позовах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

 У рішенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області № 682/45/17 від 3 лютого 2017 року суд відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1, яка просила суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини. Свої вимоги ОСОБА_1 аргументувала тим, що 02.01.2016 р померла ОСОБА_2, яка на випадок свої смерті склала заповіт в її користь. 16.12.2016 р вона звернулася із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 за заповітом. Нотаріус відмовила їй у прийнятті заяви про прийняття спадщини та пояснила, що вона пропустила встановлений законом шестимісячний строк для звернення до нотаріуса з такою заявою. Протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця ОСОБА_2 вона не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, так як не знала про необхідність прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця.

 В даному випадку суд правомірно відмовив у задоволенні позову, посилаючись на положення ЦК та правові позиції ВСУ і ВССУ. Зокрема, судом було зазначено, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Відповідно до постанови ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 поважними є такі причини: тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

 Однак, деякі суди ігнорують наведені положення і визначають додатковий строк для прийняття спадщини, незважаючи на відсутність поважних причин пропуску строку. Наприклад, у рішенні Гощанського районного суду  Рівненської  області №557/1041/14-ц від 26 серпня 2014 року судом було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач посилався на те, що … помер його батько ОСОБА_3,  після смерті якого залишилося спадкове майно. Він мав намір оформити право на спадщину після смерті батька  в  нотаріуса, але зробити цього не мог, оскільки у встановлений законом строк не подав заяву про прийняття спадщини. Своєчасно заяву не подав через те, що вважав, що спадщину прийняли його мати та брат, які проживали на час відкриття спадщини із спадкодавцем. Крім того, не знав положень діючого законодавства, що регулюють порядок оформлення спадщини, та тривалий час перебував на роботі за кордоном.

 Таким чином, можна побачити, що обставини справи є аналогічними з обставинами, що наведені у попередньому рішенні, а саме причиною пропуску строку є незнання закону. Однак, у цьому випадку судом винесено рішення на користь позивача, оскільки. В даному випадку суд вийшов за межі дискреційних повноважень і виніс рішення, яке не ґрунтується на положеннях законодавства та правових позиціях ВССУ. Однак, таке рішення можна визнати правомірним, зважаючи на принципи верховенства права, зокрема, на принцип справедливості.

 Завантажуйте мобільний додаток «Консультант», задавайте свої запитання і професійні юристи дадуть на них відповідь.