Виплата за загиблого військового

Захист Батьківщини – не лише велика честь, а й великий ризик. Тож коли стається непоправне та боєць гине, родина має певні гарантії від держави стосовно виплати одноразової грошової допомоги. Військове право належить до компетенції адвокатського бюро «Приходько та партнери», тому ми надаємо послуги у форматі консультацій та юридичного супроводу в таких питаннях.

Про що говорить законодавство?

Стосовно виплати родинам загиблих військовослужбовців, то це питання регулюється наступними нормативно-правовими актами:

1. Наказ Міноборони від 25 січня 2023 року № 45 «Про затвердження Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану».
2. Постанова Уряду від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».

Консультуючи клієнтів, юристи адвокатського бюро «Приходько та партнери» детально відповідають на питання, пов’язані зі змістом згаданих Наказу та Постанови. Це дає можливість зорієнтуватися в тому, які правові норми є актуальними у конкретній ситуації, з огляду на обставини загибелі чи смерті військовослужбовця.

Яким є порядок виплати компенсації від держави за загиблого військового?

Щодо порядку виплати одноразової грошової допомоги, то усе відбувається наступним чином:

• на першому етапі рідні отримують 1/5 частину від призначеної суми;
• залишок невиплаченої суми (4/5) виплачується далі щомісячно. Виплата відбувається протягом 40 наступних місяців.

Стосовно алгоритму опрацювання документів, котрі необхідно подати для призначення та виплати одноразової допомоги, то юрист з військового права детально відповідає на всі ці питання.

Сім’ям загиблих військовослужбовців, які вказані у пунктах 1-1-2 вищезгаданої Постанови, передбачена виплата одноразової допомоги, розмір якої дорівнює 15 мільйонів гривень.

Хто є отримувачами одноразової грошової виплати?

Така виплата розподіляється у рівних частках між всіма отримувачами, згаданими у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Винятками, на які не поширюється отримання виплати, є:

• громадяни росії та білорусі;
• особи, котрі постійно мешкають на територіях названих країн;
• особи, які засуджені за колабораційні дії, державну зраду чи пособництво країні-агресору.

Членами сімей загиблих, які мають право на свою частку в такій виплаті, є:

1. Діти загиблого військовослужбовця. Тут йдеться не лише про тих дітей, які народжені до моменту смерті загиблого, а й про тих, які були зачаті за його життя, а народжені після смерті. Усиновлені діти також є отримувачами цієї допомоги. І на завершення варто згадати про дітей, щодо яких загиблого було позбавлено батьківських прав. Вони можуть претендувати на свою частку на тих самих умовах, що й інші отримувачі.
2. Вдова або вдівець.
3. Батьки загиблого, якщо їх не було позбавлено батьківських прав на момент загибелі військовослужбовця. Це саме стосується й усиновителів.
4. Утриманці загиблого, які вказані у Законі «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Також передбачені деякі категорії отримувачів одноразової допомоги у зв’язку з загибеллю військовослужбовця, право яких не є безумовним, а залежить від інших обставин.

Так, онуки можуть претендувати на частку в одноразовій допомозі лише в тому випадку, якщо на момент загибелі військового їх батьки теж уже померли.

Ще одна така категорія – жінка (чи чоловік), з якою загибла особа проживала однією сім’єю, однак їхній шлюб не був зареєстрованим. Отримати частку в допомозі можна у тому випадку, коли факт такого проживання встановлений судовим рішенням, котре вже набрало законної сили.

Коли юрист, який спеціалізується на військовому праві, береться за супровід таких справ, він допомагає зібрати пакет необхідних документів та виконує представницьку функцію під час взаємодії з уповноваженими державними органами в усіх питаннях, які не вимагають особистої присутності клієнта.