Постанова КМУ № 560: які зміни?

18 травня набув чинності новий закон про мобілізацію, прийнятий 16 квітня. Однак згодом було прийнято ще один нормативно-правовий акт. Це Постанова Кабміну № 560 від 16 травня 2024 року «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». У колах фахівців з юриспруденції вже встигли резюмувати: «постанова – сама собі закон». Такий скепсис правознавців пов’язаний з тим, що цілий ряд норм цього підзаконного акту сформульовано всупереч закону. Це порушує принцип ієрархії нормативно-правових актів.

Якщо вас цікавить, як діяти саме у вашій ситуації в питанні мобілізації, ви можете замовити консультацію від фахівців адвокатського бюро «Приходько та партнери». Ми спеціалізуємося на галузі військового права та можемо допомогти вам якісно і ефективно. Всупереч юридичним колізіям між Законом про мобілізацію № 10449 та Постановою КМУ № 560, ми маємо достатню напрацьовану практику та швидко орієнтуємося в тому, як діяти у кожній конкретній ситуації, аби захистити права клієнта.

Що нового внесла Постанова № 560 у правове поле?

На сьогодні цей підзаконний нормативний акт регулює порядок призову, встановлює чіткі правила та затверджує форми заяв та актів, яких раніше не було передбачено.

Щодо структури Постанови № 560, то вона складається з 8 розділів. Йдеться про загальні питання, порядок призову на військову службу, перевірку військово-облікових документів, порядок надання відстрочки від призову та багато інших питань.

Особливо варто звернути увагу на розділ ІІ, де йдеться про порядок призову на військову службу. Серед тих важливих аспектів, котрі закріплені у цьому розділі, варто відзначити наступні:

• чітко передбачені повноваження голів обласних та районних міських держадміністрацій, виконавчих органів, сільських, селищних, міських рад у питанні мобілізації;
• визначено повноваження керівників підприємств, установ та організацій, на яких тепер покладено більше обов’язків у цьому питанні;
• конкретизовано повноваження керівників обласних та районних ТЦК та СП, а також – керівників територіальних органів поліції;
• конкретизовано порядок вручення повісток та вимог до них.

Таким чином, Постанова № 560 деталізувала багато положень, передбачених законом. Разом з тим, є і негативні аспекти. Про них детальніше згадаємо теж.

Які норми Постанови № 560 викликали незгоду громадськості?

У розділі, який присвячений питанню надання відстрочки від призову, розписана покрокова інструкція для цього. Визначено, які документи потрібні, а також – передбачена форма заяви. Однак норми Додатку №5, де йдеться про перелік документів, необхідних для відстрочки, великою мірою суперечать вже згадуваному Закону. Також представники активної громадськості почали створювати петиції, в яких доносять свою позицію щодо невідповідності підстав для відстрочки, визначених у Постанові № 560 та Законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Отже, йдеться про наступні норми:

• пункт 3 частини 1 статті 23 Закону передбачає, що право на відстрочку мають чоловіки й жінки, котрі УТРИМУЮТЬ 3 та більше неповнолітніх дітей. Виняток – лиш ті, хто понад 3 місяці боргує сплату аліментів. Натомість, Постанова ускладнила порядок та передбачила, що обов’язкова умова для відстрочки від мобілізації за цією підставою – встановлення факту БАТЬКІВСТВА. Вище ми вже говорили про принцип ієрархії нормативно-правових актів, який спонукає орієнтуватися на Закон. Та як робитимуть на практиці представники ТЦК та СП – відкрите питання.
• пункт 9 частини 1 статті 23 Закону передбачає серед підстав для відстрочки догляд за хворою дружиною, чоловіком, батьком чи матір’ю. Йдеться як про своїх батьків, так і про батьків другого з подружжя. Натомість, Постанова зобов’язала у випадках догляду за дружиною, дитиною чи своїми батьками доводити те, що немає інших членів сім’ї, котрі можуть здійснювати догляд, однак такий обов’язок стосується виключно батьків дружини.
• Також безумовне право на відстрочку Закон передбачає для осіб, які мають когось батьків з інвалідністю І або ІІ групи та здійснюють за ними утримання (догляд), за відсутності інших родичів, які не є військовозобов’язаними та повинні це робити. Простіше кажучи – для ЄДИНОГО сина таких батьків сам факт їх інвалідності, згідно з Законом, є підставою для відстрочки. Постанова ж накладає додаткові обов’язки. Потрібно 2 додаткові документи – акт про встановлення факту здійснення догляду, а також висновок ЛКК про те, що особа в ньому має потребу.

Таким чином, ми бачимо, що Постанова № 560 суттєво ускладнює реалізацію на практиці деяких норм Закону.

Які зміни вже були прийняті?

Під тиском жвавих суспільних обговорень Кабмін дослухався до думки громадськості в одному з питань. Вимога щодо висновку ЛКК у ситуаціях, описаних в останньому пункті списку вище, була скасована. Разом з тим, значна кількість невідповідностей цієї Постанови нормам Закону так і залишилася.

Щодо тих тенденцій, котрі можна побачити у діях ТЦК та СП на практиці, можна зробити чіткий висновок – за оформлення відстрочки вже потрібно боротися в судовому порядку. Тож тут допоможе якісна юридична підтримка від фахівців, котрі спеціалізуються на таких запитах. Їх ви зустрінете у команді адвокатського бюро «Приходько та партнери».