Юрист

E-mail

sirenko@prikhodko.com.ua

Номери телефонів

Експерт у сфері корпоративного та міжнародного корпоративного права. Має багаторічний досвід у супроводі отримання фінансових ліцензій в Україні та відкриття бізнесу в ЄС, Великій Британії, Швейцарії, ОАЕ й ключових юрисдикціях Азії.

FOREX юрисдикції

В попередній публікації «Forex в законі: Шлях до брокерської ліцензії» ми розпочали досліджувати як регулюється міжнародний валютний ринок Форекс.

Розглянули загальні вимоги регуляторів до форекс-брокерів, на які моменти слід звернути увагу при обранні юрисдикції та ключові переваги володіння брокерською Forex ліцензією.

В цій статті ми зосередимось на особливостях ліцензування та регулювання діяльності на ринку Форекс в різних країнах.

Вибір «правильної» юрисдикції є важливим чинником для успішної та легальної діяльності форекс-брокерів, який впливає на репутацію компанії та залучення нових клієнтів, гарантує стабільність та надійність ведення брокерського бізнесу.

В кожній країні вимоги до ліцензіатів мають свої специфічні риси, які залежать від національного законодавства, політики місцевого регулятора та видів послуг які планує надавати брокерська компанія.

Країни, які регулюють Форекс діяльність умовно можна поділити на наступні категорії:

Категорії А («Преміум»)

Ця категорія включає регулювання Forex діяльності в США, Швейцарії та Японії. Ліцензії цих країн, окрім того, що надають доступ до найбільших валютних ринків, є найбільш престижними та визнаними у світі, мають свої недоліки, а саме: тривалу й прискіпливу процедуру розгляду/перевірки документів та передбачають високі вимоги до статутного капіталу.

Для того щоб почати працювати на Американському валютному ринку, компанія повинна отримати ліцензію Retail Foreign Exchange Dealer (RFED).

В США ринок Форекс регулюють Комісія з торгівлі товарними ф’ючерсами (CFTC) і Національна ф’ючерсна асоціація (NFA), яка займається захистом прав інвесторів та видає ліцензії на брокерську діяльність. Всі зареєстровані брокери повинні бути членами NFA.

Процес видачі ліцензії супроводжується ретельною перевіркою документів та інформації заявника, джерел капіталу компанії, особистої інформації засновників та бенефіціарів, професійної підготовки (сертифікації) ключових працівників тощо.

Вимоги до статутного капіталу ліцензіата становлять – 20 000 000 доларів США, а щорічні збори до NFA – 100 000$.

Управління нагляду за операціями фінансового ринку Швейцарії (FINMA) – відповідає за фінансову систему Швейцарії. Швейцарські брокери з ліцензією мають статус банку та до них застосовуються такі ж суворі заходи контролю, як і до банківських установ, а CEO має отримати рекомендацію попередньої Ради директорів.

Процедура отримання ліцензії у цих країнах може тривати від одного до двох років.

Категорії B («Універсальні»)

До категорій країн з гарною репутацією, оптимальними вимогами до статутного капіталу, помірними витратами на утримання та вимогами до звітності можна віднести Велику Британію та Австралію. Управління з фінансового регулювання та нагляду (FCA) – є головним регулятором фінансових послуг у Великій Британії.

Щоб отримати ліцензію заявник має відповідати наступним умовам:

мати засновану в юрисдикції компанію та локальний офіс;
дотримуватись вимог до капіталу (125 000 EUR для STP license та 730 000 EUR для Market Maker license або брокера Dealing Desk);
мати місцевого досвідченого та професійного директора, який повинен пройти тестування FCA та спеціальну процедуру затвердження.

Австралійська комісія з цінних паперів та інвестицій (ASIC) є регуляторним органом, що здійснює нагляд за брокерами Forex, які ведуть бізнес в Австралії.

ASIC зобов’язує форекс-брокерів зареєструвати місцеву компанію; підтримувати мінімальний рівень капіталу, який залежно від типу ліцензії становить від 50 000 австралійських доларів до 1 мільйона і більше; дотримуватись строків звітності та аудиту; направити запит на отримання австралійського дозволу на грошові перекази та надання послуг (AFSL) з детальним розкриттям інформації щодо бізнес-плану, процедур відповідності та систем управління ризиками.

Строк отримання ліцензій у Великій Британії та Австралії становить від 6 місяців до 1,5 року.

Категорії С («Популярні»)

Країни зі сприятливим податковим середовищем і високим рівнем розвитку економіки та правових систем, доступні для компаній, діяльність яких спрямована на Європейський ринок – це Кіпр та Мальта.

На Кіпрі офіційним регулятором є Комісія з цінних паперів та бірж (CySEC). Кіпрський регулятор є одним із головних регуляторних органів на фінансових ринках Європи, особливо стосовно діяльності форекс-брокерів.

Для отримання ліцензії, компанія повинна мати зареєстрований офіс в країні, місцевих директорів з вищою освітою та досвідом роботи у цій сфері, дотримуватись вимог до мінімального статутного капіталу (125 000 EUR для STP license та 730 000 EUR для Market Maker license).

Ліцензія розповсюджується на всі форекс-проєкти в межах юрисдикції. Ліцензію можуть отримати компанії, що класифікуються як учасники ринку цінних паперів на професійному рівні з охопленням ринку Форекс.

Після отримання ліцензії компанія має право керувати портфельними інвестиціями, займатися інвестиційним консультуванням, отримувати та виконувати замовлення, працювати з інвестиціями та фінансовими інструментами.

Ліцензовані CySEC компанії реєструються в офіційному реєстрі брокерів та мають право легально вести свою діяльність у всіх країнах-членах Європейського Союзу.

В юрисдикції діє корпоративний податок – 12.5%, відсутні обов’язки щодо сплати податку на дивіденди та розвинута мережа міжнародних угод щодо уникнення подвійного оподаткування.

Ліцензію можна отримати протягом 6-10 місяців.

Категорія D («Офшорні»)

Маврикій, Сейшельські острови, Вануату – ці країни приваблюють форекс-брокерів спрощеним рівнем регулювання, відсутністю аудиту, мінімальними вимогами до статутного капіталу, підвищеним рівнем конфіденційності приватної інформації, низькими або нульовими податковими ставками та доступом до широкого спектра фінансових послуг.

Одним з найдоступніших варіантів є ліцензія Вануату, яка видається Комісією з фінансових послуг Вануату (VFSC). Компанія, що планує отримати ліцензію повинна мати локальний офіс, директора с досвідом роботи в фінансовій сфері, сплатити заставу – 50 000 доларів США та реєстраційний збір. Строк отримання ліцензії – від 1 до 3 місяців.

На Вануату діє 4 типи ліцензій для роботи форекс-компаній:

А – робота з постачальниками та борговими інструментами у валюті інших країн;
В – робота з акціями корпорацій, дорогоцінними металами чи товарами;
С – робота з ф’ючерсами та похідними продуктами;
D – робота з криптовалютами.

Для роботи з криптовалютами необхідно спочатку отримати ліцензії типу A, B та C.

Слід зазначити, що недоліком цих юрисдикцій є потенційні проблеми під час відкриття банківських рахунків, підключення фіатних платіжних систем і налагодження відносин з постачальниками ліквідності, оскільки ці країни класифікуються як офшорні та можуть використовуватись для ухилення від оподаткування.

Підсумовуючи зазначене вище та спираючись на власний професійний досвід, обираючи ту чи іншу країну та відповідного регулятора, рекомендуємо враховувати ваші фінансові ресурси та витрати на ліцензування діяльності, стратегію розвитку бізнесу, престиж та доступність юрисдикції, систему оподаткування та рівень контролю з боку регуляторних органів, а також багато інших нюансів та бюрократичних процедур.

Детально вивчивши ваш бізнес-план, врахувавши бюджет та побажання, наші юристи обов’язково запропонують вам оптимальну юрисдикцію, підготують необхідний пакет документів та забезпечать повний юридичний супровід процедури отримання брокерської форекс-ліцензії.

Успішні кейси по темі: