Проблемні об’єкти нерухомості: як ввести у правове поле?

Проблемні об’єкти нерухомості: як ввести у правове поле?

Автор

Перепельченко Анатолій Олександрович

Поняття самочинного будівництва, правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно містяться у ст. 376 ЦК України, яка унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів у процесі створення нової речі (самочинне будівництво) були порушені.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який надає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За загальним правилом, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК України). Проте в окремих випадках ст. 376 ЦК України передбачає можливість визнання судом права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.

Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду про застосування норм права у справі № 916/633/19, поняття «об'єкт незавершеного будівництва» (ч. 3 ст. 331 ЦК України) та «самочинно збудований об'єкт» (ч. 1 ст. 376 ЦК України) мають різний правовий статус та відмінне законодавче регулювання. Якщо на «самочинно збудований об'єкт» в окремих випадках можна визнати право власності, то на «об'єкт незавершеного будівництва» — ні.

Отже, визнання судовим рішенням права власності особи на об'єкт незавершеного будівництва за жодних умов не спричиняє правового наслідку у вигляді отримання таким майном (сукупністю будівельних матеріалів) статусу новоствореного нерухомого майна.