Детектор брехні як доказ у справі. Але чи можна довіряти його висновкам?

Детектор брехні як доказ у справі. Але чи можна довіряти його висновкам?

Автор

Ковальов Артем Вадимович

Поліграф або «детектор брехні» вже доволі широко використовується в нашій країні. Спочатку його висновки використовували при прийомі на роботу, а вже пізніше для проведення судових експертиз. Але більш відомим в Україні він став у 2015 році після прийняття Закону України «Про національну поліцію», який передбачав застосування поліграфа при прийняття на службу до поліції. Але чи можна довіряти його висновкам?

На даний час судові експертизи із застосуванням поліграфу є джерелом доказів для суду, як і інші експертизи. Обов’язкових підстав призначення експертизи із застосуванням поліграфу закон не визначив, тому це відбувається на розсуд суду, в тому числі і за клопотанням сторони захисту або обвинувачення.
У такому випадку проводиться психіатрична експертиза, а засобом її проведення слугує саме поліграф.
Однак в роботі поліграфа є і недоліки, зафіксовані за результатами практики їх застосування. Наприклад, невірне розпізнавання фізіологічних показників при їх схожості або використання досліджуваними особами прийомів, які дають можливість обдурити поліграф – штучна напруга м’язів, умисне спричинення собі болю. В разі невпевненості поліграфолога у достовірності висновків, тестування може бути проведено повторно. У зв’язку з недоліками застосування поліграфу не набуло широкого поширення у судовій практиці. Значення і силу доказу висновок поліграфу набуває тільки під час проведення судової експертизи.

На нашу думку, висновки поліграфа, за умови якісного проведення тестування, безумовно можуть мати силу і значення у справі, але тільки як непрямі докази. І враховуватись судом тільки за умови наявності сукупності інших прямих доказів вини особи в скоєнні правопорушення.