ЗЕМЕЛЬНИЙ ПОДАТОК

 Згідно пп 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу земельний податок — це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

 В даному випадку об’єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або постійному користуванні. Базою обкладення земельним податком є:
- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації – для земель, нормативна грошова оцінка яких проведена;
- площа земельних ділянок, нормативна грошова оцінка яких не проведена.
Відповідно до ст. 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування земельною ділянкою.

 З цього випливає, що орендодавці приміщень, які є власниками земельних ділянок чи постійними землекористувачами, є платниками земельного податку до бюджету. Однак, за договором оренди орендарі приміщень можуть сплачувати орендодавцям цих приміщень додатково до плати за користування приміщенням плату за користування земельною ділянкою.
Щодо осіб, звільнених від сплати цього податку, варто звернутись до п. 281.1 ст. 281

 Податкового кодексу України, де зазначено, що від сплати земельного податку звільняються:
- інваліди І і ІІ групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України № 3551-ХІІ;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

 Згідно з п. 281.2 ст. 281 Податкового кодексу звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш ніж 2 га;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш ніж 0,25 га, в селищах — не більш ніж 0,15 га, в містах — не більш ніж 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва — не більш ніж 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів — не більш ніж 0,01 га;
- для ведення садівництва — не більш ніж 0,12 га.

 Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки надають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами ДФС, які надсилають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 Кодексу України.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня поточного року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником — починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

 У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган ДФС надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 Відповідно до пп. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

 У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними платника податків, такому платнику необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки з оригіналами відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою для проведення звірки даних щодо:
- розміру площі земельної ділянки, що перебуває у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.

 Контролюючий орган за місцем знаходження земельної ділянки проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).