Заповідальний відказ. Що треба знати?

Що таке заповідальний відказ у спадковому праві України? Дане питання не рідко турбує багато українців, які в майбутньому планують приймати спадщину, оскільки воно на практиці викликає багато непорозумінь. В чому і вбачається актуальність розгляду даної тематики.

А тому у цій інформаційній статті ми поговоримо про те, що слід вважати заповідальним відказом в Україні, при цьому враховуючи чинні положення законодавства.

Що слід розуміти під заповідальним відказом?

Із аналізу положень Цивільного кодексу України можна прийти до висновку, що під заповідальним відказом (інколи його ще називають легат) слід розуміти - розпорядження спадкодавця, відповідно до якого на спадкоємця покладається обов’язок здійснити будь-яку дію на користь однієї чи кількох осіб (відказоодержувачів).

Згаданими особами, на користь яких вчиняються певні дії, можуть бути як спадкоємці за законом, так і сторонні особи.

Таким чином, тільки спадкоємці, що прийняли спадщину повинні виконувати заповідальний відказ, який був складений попередньо спадкодавцем.

Важливо! Слід розрізняти поняття заповідального розпорядження та заповідального відказу, оскільки перша дефініція є набагато ширшою за змістом та включає в себе відказ, а друга - є одним із видів заповідальних розпоряджень, а тому поза рамок заповіту юридичної сили не має.

Що є предметом заповідального відказу?

Цивільний кодекс України в ст. 1238 зазначає, що є предметом заповідального відказу, а саме:

• майно або річ, яка не обовʼязково входить до складу спадщини може бути передана відказоодержувачам у власність;
• на громадянина, який успадковує будь-яке рухоме чи нерухоме майно після смерті спадкодавця, покладається обовʼязок надання права користування таким майном іншій особі, навіть у тому випадку коли відбулась зміна їх первісного власника (спадкоємця). Крім цього, таке право не можна відчужити або передати у спадок близьким родичам відказоодержувача. Якщо заповіт не містить вказівки про те, що право користування, отримане відказоодержувачем дає можливість проживати йому у нерухомості разом із членами родини, то він не має права мешкати з ними у такій будівлі, квартирі чи іншому житловому приміщенні;
• громадянин виконує заповідальний відказ лише в межах реальної вартості спадкового майна, що було ним успадковане, при цьому борги спадкодавця задовольняються за рахунок вирахування відповідної частки з цього майна. Цією нормою права законодавець захищає законні майнові інтереси спадкоємця.

Таким чином, можна сказати, що предмет заповідального відказу - це по своїй суті є передача відповідних зобовʼязань відказоодержувачу, де спадкоємець є боржником, а відказоодержувач - кредитором.

Чи можна не виконувати обовʼязки по заповідальному відказу?

Громадянин може бути звільнений від виконання обовʼязків по заповідальному відказу, якщо:

• відказоодержувач помер до моменту відкриття спадщини;
• якщо громадянин (спадкоємець) відмовився від одержання легату;
• відказоодержувач вважається нікчемним спадкоємцем та не має можливості реалізовувати своє право на отримання спадщини.

Якщо у вас залишились будь-які питання стосовно заповідального відказу у сфері спадкового права України, то в такому випадку звертайтесь до адвокатського бюро “Приходько та партнери”.

Юристи компанії завжди готові надати вам необхідні професійні консультації, на яких і будуть розʼяснені відповіді, що цікавлять наших клієнтів, оскільки ми володіємо ґрунтовними знаннями у різних галузях права.

Результат при зверненні гарантований. А тому не зволікайте та приходьте на консультацію саме до нас!