ЯК ВИЗНАТИ НЕДОСТОВІРНИМИ КОМЕНТАРІ В ІНТЕРНЕТІ, ЩО ЗАЛИШЕНІ НА САЙТАХ ВЛАСНИКІ ЯКИХ НЕВІДОМІ?

Одним із найнеприємніших різновидів недобросовісної конкуренції є розповсюдження такими конкурентами недостовірної інформації з метою зіпсувати позитивний характер ділової репутації. Здебільшого подібні дії вчиняються анонімними авторами, та/або з використанням Інтернет сайтів власників яких неможливо ідентифікувати, або ж такі сайти зареєстровані за кордоном і отримати інформацію на відповідний запит не виявляється можливим.

Поширеним є і створення спеціальних сайтів для розповсюдження інформації, що завдає шкоди позитивному характеру ділової репутації.

У такому випадку може виявитись досить проблемним прагнення захистити свої права у галузі захисту позитивної ділової репутації на території України. Оскільки в рамках позовного провадження цивільного судочинства, для звернення із позовом до суду, позивач повинен у позовній заяві зазначити прізвище та ініціали відповідача, або найменування юридичної особи, адресу місцезнаходження відповідача, засоби зв’язку із ним.

А що робити, коли таку інформацію апріорі встановити неможливо?

Як ми писали раніше, звернення до ресурсу «Who is» далеко не завжди дає результати оскільки інформація викладена там часто є конфіденційною, а зазначені інтернет сайти майже у більшості випадків реєструються за кордоном. Так і звернення із адвокатськими запитами до реєстраторів доменних імен в Україні є безрезультатним, оскільки не тільки адвокатські запити, що надсилаються повторно, а й відповідні витребовування інформації судом у більшості випадків лишаються без відповіді.

У такому випадку є лише один вихід із подібної ситуації, а саме спробувати встановити юридичний факт, що має значення шляхом визнання інформації недостовірною в рамках окремого непозовного провадження. Для цього необхідно звернутись із позовом до суду із відповідною заявою, додати докази, що підтверджуватимуть факт здійснення дій спрямованих на встановлення належного відповідача (докази направлення адвокатських запитів, тощо).

Проте, не дивлячись на судову практику та відповідну постанову Верховного Суду України, суди першої, а інколи і апеляційної інстанції відмовляють навіть у відкритті провадження зазначаючи, що у справі нібито має місце бути змагальність сторін.

Подібні ухвали суду досить часто доводиться оскаржувати не лише у суді апеляційної інстанції, а і звертатись до Верховного Суду України, що значно затягує судовий процес, що у свою чергу наносить додаткової шкоди особі про яку недостовірна інформація була поширена.

Ось наприклад суд першої інстанції перед тим як відмовляти у відкритті окремого непозовного провадження має витребувати інформацію у відповідних реєстраторів доменних імен і лише у випадку якщо дана інформація буде встановлена суд має відмовити у відкритті провадження по справі.

Таким чином, в рамках окремого непозовного провадження може бути встановлено факт того, що розповсюджена інформація є недостовірною.