ЯК ВИЗНАТИ НЕРУХОМЕ МАЙНО, НАБУТЕ В ШЛЮБІ, ОСОБИСТОЮ ПРИВАТНОЮ ВЛАСНІСТЮ ОДНОГО З ПОДРУЖЖЯ?

 Мабуть вже всім відоме загальне правило, що все нажите майно під час шлюбу вважається спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу навпіл, якщо інше не буде встановлено шлюбним договором або судом.

 Для укладення угоди з придбання, відчуження нерухомого майна особою, яка перебуває в зареєстрованому шлюбі, потрібно отримати попередню нотаріальну згоду іншого з подружжя. В юридичному світі це називається презумпцією спільності майна подружжя. Причому незалежно від того, чи має один з них самостійний заробіток чи ні. Особистою ж приватною власністю одного з подружжя є речі індивідуального користування, а також майно, придбане під час шлюбу у разі:

• якщо майно, набуте на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
• майно придбане за особисті кошти (наприклад кошти від продажу майна, яке було набуте до реєстрації шлюбу, кошти, отримані в рахунок відшкодування за втрату особистої речі, як відшкодування завданої моральної шкоди, страхові суми, тощо);
• майно придбане на підставі приватизації.

 Тому для того, щоб довести в суді, що спірне нерухоме майно є особистою власністю одного з подружжя, необхідно довести та надати суду докази про те, що майно набуте за власні кошти одного з подружжя.

 У разі, якщо це не буде доведено, суд буде виходити з презумпції спільності права власності майна подружжя, оскільки спірне майно було придбане в період перебування сторін у зареєстрованому шлюбі. Разом з тим, відсутність між сторонами сімейних відносин та окреме проживання суди не беруть до уваги. Наявність нотаріально посвідченої згоди одного з чоловіка на придбання нерухомості також свідчить про укладання угоди з купівлі в інтересах сім’ї та за грошові пошти подружжя.

  Приклад зі свіжого кейса

 Під час шлюбу, подружжя придбали квартиру, вартістю 100 000$. Проте з метою зменшення суми податків, в договорі купівлі-продажу вказали вартість всього 20 000$. Сімейне життя не склалось, подружжя вирішили розірвати шлюб. Квартира була придбана за особисті кошти одного з подружжя, проте в суді це довести особа не змогла, і судом було прийняте рішення про поділ квартири, як сумісне нажите майно. За загальними правилами нерухомість можна поділити наступними способами: розмін житла на два житлових приміщення, продаж квартири з подальшим розділом отриманої суми у відповідних пропорціях, збереження квартири за одним із подружжя за згодою другого з виплатою йому грошової компенсації або ж в рахунок іншого майна. Найвигіднішим варіантом поділу є саме третій варіант з компенсацією. Оскільки в договорі була вказана сума 20 000 замість 100 000, сторона, яка сплатила кошти за квартиру, вже не змогла отримати половину суми, фактично сплаченої за квартиру. Для однієї сторони це вигідно, а для іншої – не дуже. Тому завжди раджу укладати угоди за фактичною вартістю. Тут чітко діє вислів «жадібний платить двічі». Загальні правила поділу спільного майна діють, проте тут, які і в кожному загальному правилі є свої виключення, невідомі для сторін нюанси та підводні камені, на які слід звернути особливу увагу, і які можуть бути інструментом для винесення рішення на користь особи.