"Ми захистимо недоторканність Вашої честі, гідності, ділової репутації та інтелектуальної власності."

Піпко Володимир Сергійович
E-mail
pipko@prikhodko.com.ua
Номери телефонів
+38 (073) 007-44-13

Спеціалізується на захисті ділової репутації юридичних осіб, честі та гідності фізичних осіб, захисті інтелектуальної власності, захисті прав споживачів, спорах зі страховими компаніями, юридичному супроводі діяльності громадських організацій.

Зв'язатися зараз

ЯК ВІДШКОДУВАТИ МОРАЛЬНУ ШКОДУ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВА НА НЕДОТОРКАННІСТЬ ЧЕСТІ, ГІДНОСТІ ТА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ?

Відшкодування завданої моральної шкоди за порушення права на недоторканність честі, гідності та ділової репутації фізичної особи має певні особливості, а саме обгрунтування та доведення розміру суми моральної шкоди, що має бути відшкодована.

Як ми писали у попередніх статтях на дану тему, суд вирішує на власний розсуд питання стосовно розміру заявлених позовних вимог. Фактично особа, яка зазнала нематеріальних (моральних) збитків має право на власний розсуд оцінити їх розмір, проте суд, як було зазначено, всеодно вирішить дане питання на власний розсуд.

Звичайно, при обгрунтуванні розміру завданої моральної шкоди, спростування наведених негативних висловлювань стороні, яка виступатиме позивачем по справі необхідно зібрати максимум доказів, що можуть спростувати наведені висловлювання, зазвичай це можуть бути фактичні дані які є протилежними до тих, які зазначає розповсюджувач недостовірної інформації, це можуть бути свідчення осіб, що є протилежними до недостовірної інформації, фото та відеодокази. Проте, здебільшого, суд дані матеріали розцінюватиме лише в якості доказів які можуть обгрунтовувати той факт, що поширена інформація є дійсно недостовірною, а у питанні відносно розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню всеодно буде керуватись суто власними переконаннями.

Саме тому потрібно здійснити наступний ряд дій, а саме провести відповідні експертизи, по-перше семантико-філологічну експертизу з метою встановлення характеру розповсюдженої інформації, тобто чи дійсно вона є такою, що містить інформацію де мають місце наклепи і висловлювання, що порушують право на недоторканність честі, гідності та ділової репутації. Пізніше потрібно буле провести експертизу, що встановить шкоду завдану психологічному стану фізичної особи, а саме психо-соціологічну експертизу. Дані експертизи необхідно проводити з метою доказування на експертному рівні недостовірності інформації, тобто доказування факту того, що інформація поширена про позивача котра стала підставою для звернення до суду дійсно є недостовірною, а також з метою отримання відповідного експертного висновку про наслідки психологічного характеру, що спричинили нематеріальні збитки, а саме моральну шкоду.

Але, варто зазначити, що виходячи із судової практики, суд навіть за наявності зазначених експертних висновків у 90 відсотків випадків все одно зменшить суму морального збитку, що має бути відшкодовано незалежно від заявленої суми, а тому варто об’єктивно оцінювати завдану нематеріальну шкоду, враховуючи, що при поданні позовної заяви про відшкодування завданої моральної шкоди розмір судового збору, що підлягає сплаті становитиме 1,5 відсотків від заявленої суми моральної шкоди.

Теоретично будь-хто в Україні може самостійно спробувати захистити свої права, навіть у даному напрямку, але ми би радили знайти відповідного фахівця у даній галузі.

20%
знижка
Якщо ми не передзвонимо протягом дня
Консультація