Я особисто гарантую, що ми чесно і порядно виконаємо свою роботу!

Приходько Андрій Анатолійович
E-mail
advokat@prikhodko.com.ua
Номери телефонів
+38 (093) 007-44-00 +38 (098) 007-44-00

Адвокат, доктор юридичних наук, визнаний медійних експерт з юридичних питань, юридичний радник відомих політиків та бізнесменів.

Зв'язатися зараз

Як уникнути відповідальності за корупційне адміністративне правопорушення законним шляхом?

Останнім часом активізувалася робота антикорупційних інституцій нашої держави, що у свою чергу потягло за собою збільшення кількості притягнених до відповідальності за корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення. Одним з таких органів, що уповноважений складати протоколи про вчинення правопорушень пов’язаних з корупцією, є Національне агентство з питань запобігання корупції. Разом з тим, в умовах існування «планів» кожного правоохоронного органу, збільшується і кількість складених адміністративних матеріалів стосовно державних службовців.

Дана ситуація сприяє допущенню НАЗК значної кількості процесуальних порушень, що можуть бути виявлені лише юристами. В таких умовах Клієнти Адвокатського бюро «Приходько та партнери» часто звертаються із питаннями, зокрема як належним чином представити інтереси в НАЗК, як скасувати протокол про корупційне адміністративне правопорушення, закрити корупційну справу, виявити недоліки протоколу НАЗК, як правильно подавати декларацію, навіщо подавати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані тощо.

Нещодавно адвокатами АБ «Приходько та партнери» було отримано беззаперечну перемогу та закрито судом справу за обвинуваченням державного службовця 1 рангу за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП (несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані). Основним аргументом адвокатів стало те, що дохід для розрахунку суттєвої зміни потрібно брати не фактично нарахований, а вже з вираховуванням податків.

Варто звернути увагу, що НАЗК у порушення норм законодавства про запобігання корупції та застосування законодавства зовсім іншого галузевого законодавства (тобто – маніпулюючи законодавством)  протиправно завищує доходи  суб’єкта декларування на суму податків та зборів, які суб’єкт декларування фактично не отримував та штучно створює ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Частина 2 статті 52 профільного Закону України «Про запобігання корупції» під суттєвою зміною майнового стану суб’єкта декларування розуміє: «…отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів…». НАЗК ототожнює даний процес із зовсім іншою юридично значимою дією – подання декларації про доходи. Так, у п.7 ч.1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» вказано: «У декларації зазначаються відомості …. 7) про отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати…».

В даному контексті варто звернути, що словосполучення «отримання доходу» та «нараховані доходи» є різними за своєю суттю та значенням. Так, тлумачний словник української мови під словом «отримувати» розуміє: «діставати на руки заробіток, винагороду і т. ін.» (Словник української мови: в 11 томах. – Том 5, 1974. – Стор. 625.), а під словом «нараховувати» – «Рахуючи, визначати число, кількість кого-, чого-небудь».

Закон України «Про запобігання корупції» не містить  визначення поняття «дохід». Однак з його тексту чітко видно, що у Законі містяться два різні підходи до поняття «дохід» в залежності від того, де і як  він відображається – 1) у річній декларації  чи   2) у повідомленні про суттєві зміни у майновому стані.

Європейський суд з прав людини, практика якого є джерелом права України, неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності. Вказане ЄСПЛ зокрема висловлює у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, тощо.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов’язків осіб, національні органи зобов’язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

З усього вищенаведеного можна дійти до висновку, що при розрахунку суми для повідомлення про суттєві зміни в майновому стані необхідно брати до уваги кошти, що були зараховані на картку суб’єкта декларування, а при поданні декларації – кошти, що нараховані суб’єкту декларування.

Аналогічної позиції притримується й судова практика при закритті проваджень за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП у зв’язку із відсутністю складу правопорушення, щодо необхідності врахування фактично отриманого на картку доходу, зокрема:

  • Охтирський міськрайонний суд Сумської області постановою від 27 листопада 2018 по справі № 591/6386/18 зазначив: «Крім того, суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 фактично отримав на свій картковий зарплатний рахунок кошти в розмірі 67803,08 грн., який не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року. Вказані доходи ним відображені в декларації за 2017 рік»;
  • Роменський міськрайонного суд Сумської області постановою від 03 грудня 2018 року по справі № 591/6540/18 зазначив: «Крім того, суд також приймає до уваги, що ОСОБА_2 фактично отримала на свій картковий зарплатний рахунок кошти в розмірі 74 143 грн. 56 коп., який не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2018 року»;
  • Охтирський міськрайонний суд Сумської області постановою від 21 грудня 2018 по справі № 583/5024/18 зазначив: «Крім того, суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 фактично отримала на свій картковий зарплатний рахунок кошти в розмірі 71662,48 грн., який не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2018 року».
20%
знижка
Якщо ми не передзвонимо протягом дня
Консультація