ЯК СТАТИ ОПІКУНОМ НЕДІЄЗДАТНОГО БЛИЗЬКОГО РОДИЧА

Визнання особи недієздатною визначається на підставі норм Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 39, це може відбутися тоді, коли людина має стійкий та хронічний розлад психіки, унаслідок якого вона не може:

• керувати власними діями;
• усвідомлювати їхнє значення.

Якщо ж казати не про загальні особливості цього питання, а про більш деталізоване його регулювання, то тут доречно буде згадати Цивільно-процесуальний кодекс України. Він визначає порядок того, як повинно відбуватися таке визнання.

Що потрібно зробити, аби розпочати таку процедуру?

Ініціювати процес можна відповідною заявою. Вона подається до суду, згідно з:

• місцем проживання цієї людини;
• місцезнаходженням стаціонарного закладу, в якому вона систематично проходить лікування.

Ви можете обрати саме той варіант, який є для вас більш комфортним, оскільки вони обидва рівноцінно можливі, згідно з чинним законодавством.

Щодо суб’єктів, які можуть подати таку заяву, то серед них є:

• члени сім’ї;
• близькі родичі;
• органи опіки та піклування;
• психіатричний заклад.

Іноді люди питають про те, чи можуть вони подати таку заяву, якщо не проживають спільно із близьким родичем, якого потрібно визнати недієздатним. Законодавство відповідає на це питання ствердно. Спільне проживання не впливає на право подати до суду згадану заяву.

Які правові норми визначають опіку?

Більш детально про це можна почитати у статтях 55 та 58 Цивільного кодексу України. Там зазначається, що метою опіки є забезпечення прав недієздатної особи. Йдеться як про немайнові, так і про майнові права.

Щодо призначення опікуна, то порядок врегульований статтею 60 вже згаданого кодексу. Його призначає суд, а підставою є подання органу опіки та піклування.

Чи може опікун забрати недієздатного родича проживати до себе?

Коли постає питання про те, що потрібно взяти опіку над таким родичем, його рідні, які проживають окремо (особливо – коли мова про інше місто) часто мають певні побоювання щодо того, що для здійснення своїх опікунських обов’язків доведеться переїздити та повністю ламати свій звичний спосіб та стиль життя. Але боятися у цьому випадку немає чого. Опіку можна встановити не лише за місцем проживання людини, котра має у ній потребу, а й за місцем проживання опікуна.

Тож вам немає про що хвилюватися. З такою ситуацією стикається чимало людей, і вони вирішують її достатньо комфортним для себе чином. Наприклад, так буває, коли помирають літні батьки, з якими проживав недієздатний родич, а його забирає до себе хтось із братів чи сестер.

Що ще важливо знати по цій темі?

Варто розуміти, що для призначення людини опікуном має бути подана її письмова заява, відповідно до описаного вище алгоритму дій. Стати опікуном «автоматично», просто забравши до себе недієздатного родича, не можна. Потрібно оформити усе в законний спосіб.

Ну і, звісно ж, опікуном може бути лише повнолітня дієздатна людина. Лише така особа зможе забезпечити права свого родича, який потребує опіки.