Prikhodko&Partners
Ми і ЗМІ
Ми і ЗМІ
Стаття Як повернути заставу? Повернення застави в суді

Як повернути заставу? Повернення застави в суді

«Я особисто гарантую, що ми чесно і порядно виконаємо свою роботу!»

Приходько Андрій Анатолійович

Керуючий партнер

E-mail

advokat@prikhodko.com.ua

Номери телефонів

Адвокат, доктор юридичних наук, визнаний медійний експерт з юридичних питань, юридичний радник відомих політиків та бізнесменів.

Як повернути заставу? Повернення застави в суді

Час прочитання: 11 хв.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В грудні 2018 року щодо 4 підозрюваних було обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, яка пізніше була внесена.

Повернути заставу в суді

Що необхідно робити захиснику щоб повернути заставу?

На досудовому розслідування існує як мінімум два способи повернення застави заставодавцю.

Перший з них, це перешкодити стороні захисту продовжити запобіжний захід у вигляді продовження дії покладених обов’язків. Відбувається це шляхом відведення слідчого судді, який повинен слухати клопотання слідчого про продовження дії запобіжного заходу. Внаслідок відведення судді справа потрапляє на новий розподіл і знову по кругу, внаслідок чого закінчується строк дії ухвали і слідчий суддя повертає клопотання про продовження запобіжного заходу слідчому.

В такому випадку є ризик того, що деякі слідчі судді відстоюють позицію, що застава як запобіжний захід не має строку свого застосування і питання про її повернення повинне вирішуватись під час розгляду справи по сутті під час постановлення вироку.

Аналогічна ситуація мала місце у нашій конкретній справі. Так, 02.05.2019 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді застави повернуто слідчому. Строк дії запобіжного заходу не продовжено, а отже запобіжний захід у вигляді застави припинив свою дію.

На момент звернення із заявою про повернення застави жоден із запобіжних заходів передбачений ст. 176 КПК України не застосовано, жоден із процесуальних обов’язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України не покладено.

Враховуючи вище зазначене, клопотання про зміну запобіжного заходу в частині застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу не підлягає вирішенню в даному судовому засідання. Разом з тим, не вирішеним залишилось питання утримання застави на казначейському рахунку ДСА України в м. Києві.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України, застава є одним із запобіжних заходів і полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою - заставодавцем. Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава має бути повернена заставодавцю, якщо:

відсутні підстави для застосування негативних наслідків для звернення застави в дохід держави (ч. 8 ст. 182 КПК України);
ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію у зв`язку із закінченням строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (ст. 203 КПК України) або у зв`язку з набранням чинності іншим судовим рішенням - ухвалою про заміну запобіжного заходу;
заставодавець, тобто особа, яка внесла заставу не дає своєї згоди на можливе її звернення судом у майбутньому на виконання вироку в частині майнових стягнень (ч. 11 ст. 182 КПК України).

Обов`язки слідчого судді щодо захисту прав людини не обмежуються положеннями ст. 206 КПК України і ґрунтуються на нормах Конституції, міжнародних договорів та рішеннях Європейського суду з прав людини.

Замовити консультацію юриста по поверненню застави

Системний аналіз положень КПК України вказує на те, що сплив строку дії ухвали про застосування заходу забезпечення кримінального провадження свідчить про припинення цього заходу та поновлення прав і свобод особи, щодо якої він застосовувався або інтересів якої стосувався. Отже, будь-яке зволікання стосовно обмеження прав і свобод осіб після припинення того чи іншого виду цих обмежень (в даному випадку неможливість розпорядження певною сумою грошових коштів) є неприпустимим.

Відповідно до ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Відповідно до п. Порядку 8 внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, для повернення коштів, внесених як застава, заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, серед іншого подає засвідчену судом копію ухвали слідчого судді, в якій міститься рішення про повернення застави.

Отже, до переліку документів, які подаються до Казначейства для повернення коштів, входить ухвала слідчого судді, що, в свою чергу, також доводить можливість та необхідність розгляду питання повернення суми застави на стадії досудового розслідування у випадках, коли запобіжний захід скасовано, змінено, у ньому відпала необхідність, запобіжний захід припинив свою дію в часі, тощо. Таким чином, наведене вказує на наявність нормативного акту, який закріплює на законодавчому рівні можливість повернення внесеної застави на підставі ухвали слідчого судді.

Частина 2 ст. 196 КПК України визначає, що в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках встановлених цим кодексом, строк на який їх покладено.

Аналіз положень КПК України свідчить про те, що застава, як захід забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід, забезпечує виключно обов`язки, які були покладені на підозрюваного відповідним судовим рішенням (ухвалою), в сукупності з обов`язком явки на виклики слідчого, прокурора, суду. Отже, правова природа походження загальних обов`язків покладених КПК України на підозрюваного, відрізняється від природи походження обов`язків покладених у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, хоча самі обов`язки можуть бути тотожними. Так, обов`язки підозрюваного виникають з моменту набуття відповідного статусу і діють протягом усього часу перебування у ньому. Натомість обов`язки покладені на підозрюваного у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу виникають з моменту прийняття відповідного процесуального рішення (ухвали) і припиняють свою дію після закінчення строку її дії, зміни, скасування запобіжного заходу, тощо.

Крім того, наведені обставини та мотиви в сукупності з наявним клопотанням застоводавця, який не являється підозрюваним, вказують на наявність обґрунтованих підстав прийти до висновку, що закінчення строку дії ухвали чи закінчення строку дії обов`язків, можуть бути обґрунтованою підставою для повернення застави особі, яка її внесла. Більше того, сумнів викликає взагалі сам факт подальшого застосування самої ухвали по відношенню до заставодавця після закінчення строку її дії, а також фактичного покладення на заставодавця обов`язку продовжувати зберігати на депозитних рахунках держбюджету свої кошти для забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим загального обов`язку, який не покладений відповідним судовим рішенням.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Консультація адвоката по поверненню застави в суді

Наявність клопотання заставодавця, в сукупності з наведеними обставинами жодним чином не перешкоджає прокурору чи слідчому в будь-який момент, в тому числі одразу після надходження відповідного клопотання заставодавця, ініціювати питання визначення іншого запобіжного заходу по відношенню до підозрюваного з метою забезпечення справедливого балансу між інтересами досудового розслідування та інтересами всіх учасників кримінального провадження.

Водночас, в ході розгляду клопотання встановлено, що слідчим вручено підозрюваному та скеровано до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді застави з метою забезпечення виконання покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.02.2019 обов`язків, яке в подальшому було відкликано слідчим та постановлено відповідну ухвалу слідчого судді.

Наведені обставини свідчать про сукупність достатніх факторів необхідних для повернення застави заставодавцю, а саме:

ухвала про застосування запобіжного заходу припинила свою дію у зв`язку із закінченням строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу (ст. 203 КПК України), що підтверджується наявною в матеріалах справи копією ухвали слідчого судді;
заставодавець, тобто особа, яка внесла заставу не дає своєї згоди на можливе її звернення судом у майбутньому на виконання вироку в частині майнових стягнень, оскільки такої згоди в ході розгляду клопотання слідчому судді не надано (ч. 11 ст. 182 КПК України);
заставодавець відмовляється в подальшому виконувати таку функцію в даному кримінальному провадженні і не має наміру виступати гарантом належної процесуальної поведінки підозрюваного та наполягає на необхідності забезпечення конституційного права розпоряджатися своєю власністю (копія заяви в додатках).

Окрім того, вважливо звернути увагу суду:

Змінити запобіжний захід на більш м’який з метою повернення застави неможливо, враховуючи, що до підозрюваного жоден з можливих запобіжних заходів не застосовано.

Звертаємо увагу на практику суду:

Ухвала Галицького районного суду м. Львова по справі № 461/1014/19 (https://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81625497): «Водночас, в ході розгляду клопотання встановлено, що 25.03.2019 року прокурором виготовлено, а потім скеровано до суду клопотання про продовження на строк два місяці покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04.02.2019 року обов`язків, яке в подальшому було відкликано прокурором.

Таким чином, з врахування вищенаведених обставин щодо розгляду клопотань прокурора слідчим суддею та судом апеляційної інстанції, встановлено, що прокурору достеменно відомо про відсутність з 11.04.2019 року судового рішення про покладення на підозрюваного відповідних обов`язків, які не покладаються на підозрюваного в силу перебування у даному процесуальному статусі.

Ухвала Мостиського районного суд Львівської області по справі № 448/1838/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/81281780): «Таким чином, враховуючи, що ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 25.09.2018 року припинила свою дію 26.11.2018р., доказів порушення процесуальної дисципліни обвинуваченим під час досудового слідства немає та під час судового провадження таких порушень також не встановлено, то грошові кошти, внесені в якості застави підлягають поверненню заставодавцю ОСОБА_3»

Ухвала Дубенського міськрайонного суду Рівненської області по справі № 559/505/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/73019485): «Слідчий суддя вважає, що у випадку відмови слідчого судді розглянути клопотання, очевидно що буде порушено право ОСОБА_1 мирно володіти своїм майно, адже гроші і без того тривалий час знаходяться на рахунках ДСА безпідставно. При цьому, без ухвали слідчого судді або суду ДСА позбавлене можливості повернути кошти заставодавцю. Враховуючи, що дана ситуація не врегульована нормами КПК України, але кожна особа чиї права було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту, додержуючись принципу верховенства права, слідчий суддя вважає, що зобов’язаний виконати функцію контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, навіть якщо воно закрите на момент розгляду клопотання.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про повернення суми сплаченої застави заставодавцю, при цьому в разі незгоди з прийнятим слідчим суддею рішенням, учасникам має бути забезпечено право на апеляційне оскарження даної ухвали відповідно до ст. 24 КПК України.»

Ухвала трускавецького міського суду Львівської області по справі № 442/506/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/68228252): «З матеріалів кримінального провадження вбачається, що після закінчення строку дії ухвали уповноважені суб’єкти не зверталися до слідчого судді чи до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу. Таким чином, на даний час строк запобіжного заходу у вигляді застави відповідно до ухвали слідчого судді від 28 липня 2016 року відносно обвинуваченого завершився.

Строк запобіжного заходу, який був обраний раніше 28 липня 2016 року слідчим суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, закінчився 28 вересня 2016 року, тобто з 28 вересня 2016 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 жоден запобіжний захід не обраний, і тому суд вважає, що клопотання в частині повернення заставодавцю ОСОБА_3 суми застави у розмірі 110240 грн. слід задовольнити»

Ухвала Святошинського районного суд м. Києва по справі 759/3087/15-к (https://reyestr.court.gov.ua/Review/49026867): «Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 16.03.2015 року продовжений строк дії запобіжного заходу у вигляді застави та строк дії покладений на ОСОБА_2 обов'язків до 14.05.2015 року.

Станом на 26.08.2015 року строк дії ухвали про обрання та продовження запобіжного заходу закінчився. За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення заставодавцю суми застави.»

Якщо все ж таки не вдалось слідчого суддю переконати, що запобіжний захід у вигляді застави припиняє дію після припинення дії ухвали і слідчий суддя вважає, що застава не має строків застосування необхідно переходити до іншого етапу - зміни запобіжного заходу на більш м'який.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До суду обов’язково подається підтвердження того, що прокурор отримав таке клопотання.

Ціна повернення застави

Слідчий суддя, суд зобов’язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Разом з тим, в Печерському районному судді міста Києва такі клопотання розглядаються мінімум один місяць.

Досягти результату завжди можливо і існують різні механізми досягнення цілі, які прямо в Кримінально-процесуальному законодавстві не прописані.

Тому, порада адвокатам працювати командно, ділитись новими механізмами з колегами по професії і бути однією командою. І звісно порада підозрюваним та іншим учасникам кримінального процесу, обирайте адвокатів виключно за їх досягненнями.