Я особисто гарантую, що ми чесно і порядно виконаємо свою роботу!

Приходько Андрій Анатолійович
E-mail
advokat@prikhodko.com.ua
Номери телефонів
+38 (093) 007-44-00 +38 (098) 007-44-00

Адвокат, доктор юридичних наук, визнаний медійних експерт з юридичних питань, юридичний радник відомих політиків та бізнесменів.

Зв'язатися зараз

ЯК ОСКАРЖИТИ ПОСТАНОВУ ПРО ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ, ВІДНОВИТИ СЛІДСТВО ТА ЗОБОВ’ЯЗАТИ СЛІДЧОГО ПРАЦЮВАТИ?

[1] Необхідно знайти порушення частини 2 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України

Відповідно до частини 1 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо:

1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;

2) оголошено в розшук підозрюваного;

2-1) слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;

3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

Постановою слідчого про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, захист в якому здійснюють адвокати Адвокатського бюро «Приходько та партнери» було зупинено саме на підставі пункту 3 частини 1 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України, тобто у зв’язку з наявністю необхідності виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва

Відповідно до частини 2 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України, до зупинення досудового розслідування слідчий зобов’язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв’язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

Таким чином, положеннями частини 2 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України передбачено обов’язок слідчого повно та всебічно дослідити всі обставини кримінального провадження на дату зупинення провадження у справі шляхом проведення усіх необхідних та можливих слідчих (розшукових) дій.

Виходячи із вищезазначеного, постанова слідчого про зупинення досудового розслідування, яка прийнята з недотриманням обов’язку щодо проведення усіх необхідних і можливих слідчих (розшукових) дій, є незаконною та підлягає скасуванню.

На момент винесення постанови про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні слідчим не було проведено усіх необхідних слідчих (розшукових) дій, з огляду на наступне.

Орган досудового розслідування неодноразово звертався з клопотанням про продовження обов’язків, покладених ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного, у зв’язку з необхідністю проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, зокрема, отримання висновків судово-економічних експертиз, допиту потерпілих, огляду носіїв інформації, документів, отримання ухвал про призначення судових експертиз, огляду носіїв інформації, що вилучені під час обшуків, допиту осіб, які були офіційно працевлаштовані, проведення одночасних допитів, отримання розсекречених матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій та інше.

Вищезазначене також стало підставою для подання старшим слідчим в особливо важливих справах Головним слідчим управлінням Національної поліції України клопотання про продовження строку досудового розслідування, яке було задоволене.

Таким чином, у матеріалах кримінального провадження знаходилася інформація, яка вказувала на необхідність проведення слідчих та інших процесуальних дій до моменту зупинення досудового розслідування. Водночас, більшість з вищезазначених слідчих та інших процесуальних дій не було проведено до зупинення досудового розслідування.

 Незважаючи на це, оскаржуваною постановою досудове розслідування було зупинене, чим було порушено імперативні норми КПК України, зокрема, ч. 2 ст. 280 КПК України, де зазначено про обов’язок органів досудового розслідування провести всі можливі та необхідні слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії. Це призводить до подальшого невиправданого затягування досудового розслідування та порушення прав осіб, які беруть участь у кримінальному процесі.

 До аналогічного висновку дійшов слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва у своїй ухвалі від 19 лютого 2019 року у справі № 757/6105/19-к.

Наразі існує необхідність проведення слідчих дій, зокрема, допитів, у зв’язку з чим старшому слідчому в особливо важливих справах ГСУ НП України було надіслано клопотання про проведення допиту. Однак, відповідно до ч. 5 ст. 280 КПК України, після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

 Таким чином, неправомірне зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні порушує право підозрюваного на проведення досудового розслідування у розумні строки.

 [2] Необґрунтованість та невмотивованість оскаржуваної постанови

Старшим слідчим в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні на підставі пункту 3 частини 1 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України, аргументуючи таке зупинення направленням запитів про надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні до Республіки Кіпр, Республіки Маршалові Острови, Республіки Грузії, Сполучених Штатів Америки, Держави Ізраїль, Азербайджанської Республіки.

  • 03.07.2019 року слідчий Головного слідчого управління Національної поліції України виніс постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні, аргументуючи необхідністю проведення процесуальних дій.

У той же день 03.07.2019 року слідчий знову зупинив досудове розслідування, у зв’язку із направленням запитів до Республіки Кіпр, Республіки Маршалові Острови, Республіки Грузії, Сполучених Штатів Америки, Держави Ізраїль, Азербайджанської Республіки.

  •  08.07.2019 року слідчий знову виніс постанову про відновлення досудового розслідування, у зв’язку із необхідністю проведення процесуальних дій.
  • 15.07.2019 року слідчий виніс постанову про зупинення досудового розслідування, також, у зв’язку із проведенням процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.
  • 16.07.2019 року слідчий знову відновив досудове розслідування у кримінальному провадженні, у зв’язку із необхідністю проведення процесуальних дій.
  • 18.07.2019 року слідчий виніс постанову про зупинення досудового розслідування, у зв’язку із направленням запитів про надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні до Республіки Кіпр, Республіки Маршалові Острови, Республіки Грузії, Сполучених Штатів Америки, Держави Ізраїль, Азербайджанської Республіки, Королівства Данії, Республіки Болгарія, Чеської Республіки.

 Враховуючи вищезазначене, є очевидним, що слідчий використовує одні й ті ж самі підстави для зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме направлення запитів до Республіки Кіпр, Республіки Маршалові Острови, Республіки Грузії, Сполучених Штатів Америки, Держави Ізраїль, Азербайджанської Республіки. Хоча жодних відповідей на дані запити Головне слідче управління Національної поліції України не отримувало.

У той же час, враховуючи положення частини 2 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України щодо обов’язку вчинення усіх необхідних і можливих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій перед винесенням постанови про зупинення досудового розслідування, не є зрозумілим, які саме процесуальні дії слідчий хотів вчинити, виносячи постанови про відновлення досудового розслідування від 03.07.2019 року, 08.07.2019 року та 16.07.2019 року.

Частиною 4 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином слідчий навмисно штучно постійно зупиняє досудове розслідування шляхом винесення невмотивованих та безпідставних постанов, чим порушує вимоги частини 4 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

 [3] Необґрунтованість необхідності звернення із запитами про міжнародну правову допомогу та відсутність посилань на доказове значення отриманої інформації

Слідчий в оскаржуваній постанові аргументує зупинення досудового розслідування направленням запитів про надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні до Республіки Кіпр, Республіки Маршалові Острови, Республіки Грузії, Сполучених Штатів Америки, Держави Ізраїль, Азербайджанської Республіки, Королівства Данії, Республіки Болгарія, Чеської Республіки.

Виходячи з обставин даного кримінального провадження, необхідність запиту про міжнародне співробітництво компетентним органам іноземним країн є необґрунтованою з огляду на наступне.

Пунктом 3 частини 1 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.

При цьому, відповідно до частини 5 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України постанова прокурора складається з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Частиною 4 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Виходячи з аналізу даних норм Кримінального процесуального кодексу України, слідчий зобов’язаний не лише вказати статтю, яка є підставою для прийняття рішення, а й обґрунтувати необхідність її застосування в конкретному випадку.

Так, здійснюючи лише формальне посилання на пункт 3 частини 1 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий не обґрунтував необхідність у запиті про міжнародне співробітництво до компетентних органів Республіки Кіпр, Республіки Маршалові Острови, Республіки Грузії, Сполучених Штатів Америки, Держави Ізраїль, Азербайджанської Республіки, Королівства Данії, Республіки Болгарія, Чеської Республіки, чому запити направляються саме до цих країн.

Міжнародне співробітництво під час кримінального провадження є процедурою врегульованою нормами національного та міжнародного законодавства. Так, Глава 43 Кримінального процесуального кодексу України та Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20.04.1959 року, визначають конкретні вимоги до запиту. Зважаючи на те, що сторона обвинувачення ніяк не конкретизувала, що саме і на підставі яких норм направлялось до зазначених вище країн. Неможливо впевнитись, що запит було відправлено саме відповідно до процедури про міжнародне співробітництво органам, які визнаються як судовий орган для цілей Конвенції.

Ці відомості мають значення для законності постанови про зупинення досудового розслідування, адже саме ґрунтуючись на них можна оцінити чи дійсно процесуальна дія виконана у межах міжнародного співробітництва.

Наразі важко уявити, які саме процесуальні дії, орган досудового розслідування хоче вчинити через органи Республіки Кіпр, Республіки Маршалові Острови, Республіки Грузії, Сполучених Штатів Америки, Держави Ізраїль, Азербайджанської Республіки, Королівства Данії, Республіки Болгарія, Чеської Республіки, адже підозрюваний не має жодних зв’язків з даною державою, а тому наявні підстави стверджувати, що подання безпідставного запиту є лише причиною для затягування кримінального провадження і є порушенням розумних строків у цьому кримінальному провадженні.

 Аналізуючи вказані норми права, слід дійти до висновку, що оскаржувана постанова, прийнята всупереч вимогам частини 5 статті 110 Кримінального процесуального кодексу України, не містить належного обґрунтування з посиланням на положення цього Кодексу, оскільки в ній не зазначено мотиви необхідності проведення таких процесуальних дій за кордоном, що стали підставою для такого рішення, які саме процесуальні дії необхідно там провести, як такі дії узгоджуються із завданням кримінального провадження, що саме орган досудового розслідування має отримати в результаті таких дій, а також яким чином запитувана допомога може підтвердити існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

У той же час, в оскаржуваній постанові не зазначено про обсяг правової допомоги, яку орган досудового розслідування має на меті отримати від компетентних органів іноземних держав, не вказується які саме процесуальні дії передбачені законодавством України необхідно здійснити компетентним органам іноземних держав, не можливо встановити, чи зазначені підстави для зупинення досудового розслідування кримінального провадження стосуються саме підозрюваного, враховуючи, що в рамках вказаного кримінального провадження, про підозру повідомлено декільком особам. При цьому, зупинення досудового розслідування кримінального провадження відносно усіх підозрюваних, призводить до невиправдного порушення їх права на проведення досудового розслідування відносно них у розумні строки.

 До аналогічного висновку дійшов слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва в ухвалі від 27.05.2020 року у справі №757/15235/20–к, у якій зазначив:

 «Поряд з цим, у постанові відсутні відомості, які підтверджують спрямування відповідних запитів до компетентних органів іноземних держав в рамках міжнародного співробітництва, в результаті спрямування яких слідчим винесено зазначену постанову, не зазначено про обсяг правової допомоги, яку орган досудового розслідування має на меті отримати від компетентних органів іноземних держав, не вказує на те, які процесуальні дії передбачені законодавством України необхідно здійснити компетентними органами іноземних держав.

 Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про невмотивованість оскаржуваної постанови, що передбачено ч. 4 ст. 280 КПК України, а рішення слідчого про зупинення досудового розслідування необґрунтовано та не доведено».

 Таким чином, слідчим при винесенні оскаржуваної постанови не дотримано вимог Кримінального процесуального кодексу України щодо мотивів прийняття постанови та її обґрунтування, тому що вона винесена без всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження.

 [4] Недотримання розумних строків досудового розслідування

 Розумність строків є однією із загальних засад кримінального провадження. Відповідно до частини 2 статті 28 Кримінального процесуального кодексу України, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження – суд.

Частиною 5 статті 28 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Відповідно до статті 21 Кримінального процесуального кодексу України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Частиною 1 статті 283 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, у п. 95 Рішення ЄСПЛ у справі “Нахманович проти Російської Федерації” від 02.03.2006 року, заява № 55669/00, зазначено, що одним із критеріїв, який оцінюється при перевірці розумності тривалості провадження є поведінка заявника і поведінка компетентних органів влади. Згідно пунктів 70, 75 та 76 Рішення ЄСПЛ у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 року, заява №66561/01, невиправдане зупинення строків досудового розслідування кримінального провадження не відповідає вимозі “розумного строку”, закріпленій у статті 6 Конвенції.

Згідно зі статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Зважаючи на те, що повідомлення про підозру було вручено ще 12.12.2018 року, безпідставне зупинення досудового розслідування на невизначений час, є порушенням прав підозрюваного та загалом засад кримінального провадження.

В даному кримінальному провадженні була відсутня необхідність у здійсненні міжнародного співробітництва, а винесення постанови про зупинення досудового розслідування від 05.08.2019 року є зловживанням процесуальними правами зі сторони обвинувачення. Тривалість кримінального провадження щодо підозрюваного не обумовлена об’єктивними причинами, в результаті чого, підозрюваний. вже тривалий час перебуває в стані невизначеності щодо свого правового статусу, а зупинення досудового розслідування лише призводить до значного відтягування розгляду у справи в суді або ж закриття даного кримінального провадження.

Так, Європейський суд з прав людини вказує, що органи Конвенції постійно дотримувалися підходу, згідно з яким стаття 6 щодо кримінальних справ, «покликана запобігти надмірно тривалому утриманню обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі» (рішення у справі «Нахманович проти Росії» (Nakhmanovich v. Russia), Заява № 55669/00, від 02.03.2006 року, п. 89).

Таким чином, створення шляхом штучного постійного зупинення слідчим досудового розслідування стану невизначеності щодо правового статусу особи та перебування підозрюваного у такому стані протягом тривалого часу (майже рік) суперечить частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Вимогами статті 280 Кримінального процесуального кодексу України надано право зупиняти досудове розслідування виключно за існування необхідності в виконанні процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва та лише після того, як слідчий виконав всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе.

Всупереч цим вимогам, слідчий Головного слідчого управління Національної поліції України виніс постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні, що є порушенням, як норм Кримінального процесуального кодексу України, так і Конституції України. Докази, що свідчать про існування встановлених законом підстав для прийняття рішення про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні  відсутні.

 Отже, постанова слідчого про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні є не вмотивованою та винесена без проведення всіх необхідних і можливих слідчих дій, а підстава такого зупинення, тобто необхідність здійснення запиту про міжнародне співробітництва є не обґрунтованою.

Враховуючи вищезазначене, дана постанова підлягає скасуванню слідчим суддею, а досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про початок якого внесено до ЄРДР, має бути відновлено на підставі частини 2 статті 282 Кримінального процесуального кодексу України.

 [5] Щодо необхідності проведення слідчих (розшукових) дій

Один із загальних принципів кримінального провадження є законність, який відповідно до частини 2 статті 9 Кримінального процесуального кодексу, полягає у тому, що слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Тобто, слідчий Головного слідчого управління Національної поліції України зобов’язаний провести слідчі (розшукові) спрямовані на виявлення обставин, що виправдовують підозрюваного.

Враховуючи той факт, що слідчий Головного слідчого управління Національної поліції України в обґрунтуванні клопотань про продовження обов’язків покладених на підозрюваного та продовження строку досудового розслідування вказував на необхідність проведення слідчих (розшукових) дій, але які не було проведено, вважаємо необхідним проведення наступних слідчих дій, які виправдовують підозрюваного:

  • Проведення економічної експертизи карткових рахунків підозрюваного щодо перевірки відношення підозрюваного до встановлених у кримінальному провадженні завданих потерпілим збитків;
  • Проведення допиту підозрюваного для виявлення обставин, що виправдовують підозрюваного;
  • Проведення огляду носіїв інформації, вилучених під час обшуку приміщення;
  • Проведення допиту свідків;
  • Проведення одночасних допитів потерпілих та підозрюваного.

 [6] Щодо строків на подання скарги на постанову слідчого про зупинення досудового розслідування

Пунктом 2 частиною 1 статтею 303 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування – потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до частини 1 статті 304 Кримінального процесуального кодексу України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Стороною обвинувачення було направлено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні простим листом на адресу сторони захисту (01601, м. Київ, вул. Мечнікова 2, пов. 14). Даний лист сторона захисту отримала 05.06.2020 року, у зв’язку з чим і дізналася про існування оскаржуваної постанови.

Враховуючи вищезазначені факти, вважаю, що наявні підстави для поновлення строків на подання скарги в порядку статті 303 Кримінального процесуального кодексу України.

Як результат, зобов’зання провести слідчого цілий ряд слідчих дій та скасовано постанову про зупинення досудового розслідування.

20%
знижка
Якщо ми не передзвонимо протягом дня
Консультація