ВСТАНОВЛЕННЯ ГРАФІКУ ПОБАЧЕНЬ З ДИТИНОЮ

Закон України «Про охорону дитинства» визначає те, що дитина, яка проживає окремо або з обома батьками, або з одним із них, має право на підтримання прямих контактів та регулярних стосунків. Проживання когось з батьків окремо від дитини не є підставою для того, аби перешкоджати такій людині бачитися з дитиною. Звісно – за винятком ситуацій, коли це спілкування шкодило б інтересам дитини.

Що передбачає участь у вихованні

У цьому контексті йдеться про те, аби:

• спілкуватися з дитиною;
• бачитися з нею;
• отримувати інформацію про дитину.

До речі, це стосується не лише батька чи матері, з якими дитина не проживає, а й інших родичів. Такий аспект є дуже вагомим, адже часто у ситуаціях, коли починаються конфлікти щодо участі у вихованні дитини, це зачіпає одразу багатьох людей – бабусь, дідусів, зведених братів чи сестер.

Як закон регулює це питання

Мати чи батько, що проживає з дитиною окремо, має право безперешкодно з нею спілкуватися в усіх випадках, окрім тих, коли згадане право обмежується законом. А це значить, що той з батьків, з дитина проживає, не повинен перешкоджати подібному спілкуванню. Це стосується навіть тих ситуацій, коли батьки дитини мешкають у різних державах.

Однак на того з батьків, який не проживає з дитиною, а використовує своє законне право на побачення з нею, теж покладаються деякі обов’язки. Така людина зобов’язана:

• гарантувати те, що після побачень вона повертатиме дитину до її постійного місця проживання;
• не допускатиме спроб неправомірно змінити місце проживання дитини.

Саме такі правові норми стоять на заваді викраденню дитини.

Договірне регулювання ситуації

Люди, які мають розвинену правову свідомість та звикли усі спірні питання вирішувати в договірному порядку, можуть значно полегшити собі життя. Стаття 157 чинного Сімейного кодексу України передбачає те, що батьки дитини, які проживають окремо, можуть укласти договір, у якому вони врегулюють питання побачень з дитиною та інших вагомих аспектів у виконанні своїх батьківських обов’язків та забезпеченні відповідних прав. Основними вимогами до такого договору є:

• письмова форма;
• нотаріальне посвідчення.

Якщо вам потрібна професійна юридична допомога у складанні договору, звертайтеся. Скористатися послугами фахівця буде суттєво більш конструктивно, аніж користуватися готовими шаблонами договору, які не передбачають усіх нюансів конкретно вашої ситуації. Чим ретельніше продумані усі пункти договору, тим комфортніше буде обом сторонам у подальшому.

Вирішення питання за участю органу опіки та піклування або суду

Усе вищеописане має сенс тоді, коли обоє батьків налаштовані на конструктивний діалог. Однак у житті так стається не завжди. Навіть коли одна сторона цього прагне, інша може блокувати адекватне вирішення питання. І тоді можна залучати орган опіки та піклування. Завдання фахового юриста – зорієнтувати щодо підготовки всіх необхідних документів та подання заяви до такого органу. Його представники вивчать усі істотні обставини та приймуть рішення відповідно до інтересів дитини.

Якщо ж ви не згідні з подібним рішенням або інший з батьків перешкоджає вашим побаченням з дитиною, варто відстоювати свої права у судовій інстанції. І тут особливо знадобиться професійний юридичний супровід, аби усунути перешкоди до спілкування з дитиною.