Виплата зарплати один раз на місяць: яким буде штраф?

Бухгалтерів часто цікавлять питання щодо відповідальності за порушення термінів виплати зарплати (виплата зарплати один раз на місяць, виплата авансу в меншому розмірі і т. Д.). Відповіді на більшість з них можна знайти в листі Держпраці від 26.07.2018 р № 58920/4 / 4.3-ДП-18.

Отже, давайте згадаємо, що зарплату працівникам потрібно виплачувати (ст. 115 КЗпП, ст. 24 Закону про оплату праці):

- не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Навіть якщо працівник в заяві просить виплачувати йому зарплату один раз на місяць, ви все одно зобов'язані розрахувати суму авансу і перерахувати її на рахунок працівника (якщо зарплата виплачується в безготівковій формі) або отримати зарплату в банку, оприбуткувати в касі, а потім після закінчення 5 робочих днів депонувати її, щоб виплатити разом із зарплатою за другу половину місяця.

Розмір зарплати за першу половину місяця має бути не менше оплати за фактично відпрацьований працівником час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Тобто мінімальну суму авансу розраховують виходячи з окладу працівника, але з урахуванням відпрацьованого їм часу за період з 1 по 15 число.

Див. Лист Мінпраці від 09.12.2010 р № 912/13 / 155-10.

Відрядникам суму авансу визначається, виходячи з фактичного обсягу виробленої ними продукції (робіт, послуг) за першу половину місяця і відрядних розцінок;

Див. Лист Мінпраці від 22.11.2010 р № 964/13 / 84-10.

- не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Тобто зарплата за першу половину місяця (аванс) повинна виплачуватися не пізніше 22 числа поточного місяця, а зарплата за місяць - не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем її нарахування;

- в робочі дні. Якщо день виплати зарплати збігся зі святковим, неробочим або вихідним днем, зарплату виплачують напередодні.

Що загрожує роботодавцю, якщо зазначені вимоги не дотримуються? Давайте уявимо роз'яснення Держпраці на цей рахунок. Види порушення:

1.Порушення термінів виплати зарплати НЕ більш ніж за один місяць. Штраф у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (далі - МЗП) (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Зверніть увагу! На думку Держпраці, цей штраф застосовується незалежно від періодичності (1, 2 або більше разів на рік) здійснення такого порушення. Тобто якщо, наприклад, роботодавець порушив строки виплати зарплати (не більше ніж на один місяць) в лютому, травні та серпні 2018 року, до нього буде застосовано штраф у сумі однієї МЗП.

Тобто неважливо, скільки разів (за скільки місяців), важливо, на скільки (на один місяць або більше) пропущено терміни виплати зарплати. Додамо - так само як і терміни:

- проведення розрахунку при звільненні, встановлені в ст. 116 КЗпП (в загальному випадку при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення);

- виплати відпускних, які визначені в ст. 21 Закону про відпустки.

2.Нарушение термінів виплати зарплати більш ніж за один місяць (розуміємо як «більш ніж« на »один місяць»). Штраф у 3-кратному розмірі МЗП (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Важлива ремарка від Держпраці! Виплата компенсації втрати частини зарплати в зв'язку із затримкою термінів її виплати не звільняє роботодавця від відповідальності за несвоєчасну виплату зарплати.

3.Виплата зарплати один раз на місяць. Штраф у розмірі однієї МЗП (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Це знову ж таки вкладається в логіку «неважливо, за скільки місяців, важливо, на скільки місяців сталася затримка виплати».

Додамо, що в «доважок» до вказаних штрафів до винних посадових осіб та фізособам-підприємцям-роботодавцям буде застосований адмінштраф у розмірі від 510 до 1700 грн. згідно ч. 1 ст. 41 КпАП.

Також в листі Держпраці звернуто увагу на той момент, що «несвоєчасна і не в повному обсязі виплата заробітної плати» відноситься до тих порушень, за якими не працює «штрафна амністія».

Нагадаємо, що за низкою порушень, якщо роботодавець виконує припис (усуває порушення / помилки, які були виявлені трудовими інспекторами), «заходи по залученню об'єкта відвідування і його посадових осіб до відповідальності не застосовуються».

Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою КМУ від 26.04.2017 р № 295.

На закінчення додамо також, що заниження суми зарплати за першу половину місяця (авансу), на думку Держпраці, загрожує роботодавцю штрафом в 10-кратному розмірі МЗП згідно абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП (див. Лист Держпраці від 03.04.2018 р № 2547/4 / 4.1-ДП-18). Тоді як Мінсоцполітики в цій ситуації виступає за штраф у 3-кратному розмірі МЗП (див. Лист Мінсоцполітики від 16.03.2018 р № 118/0 / 22-18).