ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ РЕЄСТРАТОРІВ РЕЧОВИХ ПРАВ НА НЕРУХОМЕ МАЙНО ТА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ

  Державний реєстратор – це посадова особа, яка діє від імені держави, представляє її інтереси і наділяється владними повноваженнями щодо внесення відповідних записів до реєстрів. Державний реєстратор у випадку прийняття незаконних рішень несе дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність у порядку, встановленому законом. Шкода, завдана державним реєстратором фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов’язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.

Статтею 64 Закону України «Про державну службу» (далі – Закону) визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного реєстратора, як державного службовця, до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

До державних реєстраторів, як державних службовців, застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем, тобто державним реєстратором дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 Закону, суб’єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі виявлення порушень, в рамках розгляду скарг у сфері державної реєстрації, вчинених державним реєстратором під час проведення державної реєстрації, Головне територіальне управління юстиції та Міністерство юстиції України відповідно до підпунктів г), ґ), є) пункту 2) частини 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та відповідно до підпунктів г), ґ), є) пункту 2) частини 6 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» може прийняти рішення про тимчасове блокування доступу, анулювання доступу до Державного реєстру прав, направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (у разі виявлення порушень вчинених державним реєстратором-нотаріусом).

Цивільно-правова відповідальність ставить за мету відшкодування збитків, під якими слід розуміти реальні збитки та упущену вигоду. Реальні збитки являють собою втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода – це доходи, які особа могла реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Відповідно до частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Частиною першою статті 1174 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Згідно частини 2 статті 28 Закону України «Про нотаріат» держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями приватного нотаріуса при здійсненні ним нотаріальної діяльності функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно. 

У статті 16611 КУпАП визначено підстави притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, а саме: 1) за порушення строків для проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи – підприємця або громадського формування; 2) за вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації; 3) за порушення порядку пересилання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців поштовими відправленнями; 4) за порушення порядку зберігання реєстраційних справ юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Комісія з розгляду скарг складає протокол про адміністративне правопорушення та направляє його до суду. Якщо судом під час розгляду справи встановлено вчинення адміністративного правопорушення, то за результатами розгляду справи виноситься постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Якщо виходити з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн.), то розмір штрафу становитиме від 3400 грн. до 8500 грн.

Аналогічні розміри штрафу передбачені статтею 16623 КУпАП за порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Кримінальна відповідальність державних реєстраторів, як державних службовців, передбачена розділами XV «Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян та злочинів проти журналістів» та XVІІ «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг» Кримінального кодексу України.

Зміст кримінальних правопорушень державних реєстраторів розкривають статті 358 («Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів»), статті 364 («Зловживання владою або службовим становищем»), статті 3652 («Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги»), статті 367 («Службова недбалість») Кримінального кодексу України.

Якщо комісія під час розгляду скарг вбачає у діях чи бездіяльності державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації ознаки кримінального правопорушення, то у такому разі направляє відповідне подання у правоохоронні органи.