Відмова військовослужбовця ЗСУ від участі в бойових діях

Початок повномасштабної війни мобілізував більшість населення України. Одні стали волонтерити, допомагаючи цивільним та військовим, інші стали частиною Збройних Сил України. Однак, в процесі несення військової служби можуть виникати життєві обставини, коли військові не можуть виконати у повному обсязі поставлені перед ними завдання. Серед дуже поширених випадків – відмова військовослужбовця ЗСУ від участі в бойових діях. Вирішити цю та інші проблеми, пов’язані з несенням військової служби в умовах воєнного стану допоможуть юристи  PRIKHODKO&PARTNERS.

В яких випадках військовослужбовець ЗСУ може відмовитись від участі в бойових діях?

Військовослужбовця ЗСУ можуть звільнити з військової служби за станом здоров’я. Підстава – постанова ВЛК про непридатність до несення військової служби з вилученням із військового обліку. Законодавством прямо встановлена така норма: звільнення військовослужбовців без медичного огляду та стаціонарного обстеження заборонено. Наприклад, якщо військовозобов’язаного призвали до ЗСУ без повноцінного медогляду, він має право вимагати проведення нового огляду. Якщо керівництво відмовляє в направленні особи на медогляд, ці дії потрібно оскаржувати.

Яке покарання вступає в дію після відмови військовослужбовця ЗСУ від участі в бойових діях?

Відповідно до Статуту внутрішньої служби ЗСУ, чітко виокремлюються обов’язки командира (начальника) та підлеглих: командири – віддають накази, військовозобов’язані – беззастережно їх виконують. Якщо військовослужбовець виявляє непокору, настає кримінальна відповідальність (стаття 402 КК України). Наслідки  відмови військовослужбовця ЗСУ від участі в бойових діях істотні. Саме тому дуже важливо розуміти відповідальність за непокору, а також оцінити можливості відстоювання своїх прав в процесі розгляду справи.

В статті 402 КК України зазначено, що непокора – це відкрита відмова військовозобов’язаним виконувати накази начальника. Тобто, відмова виконання наказу, викладена письмово або усно. В цій статті міститься 4 частини. Кожна з них окреслює відповідальність та умови за невиконання наказу.

• Частина перша: позбавлення волі до 3-х років, службове обмеження – до 2-х років.
• Частина друга: відмова від виконання наказу групою особі та/або спричинення тяжких наслідків – позбавлення волі на строк від 3-х до 7-ми років.
• Частина третя: непокора в умовах особливого періоду – позбавлення волі строком від 5-ти до 7-ми років.
• Частина четверта: непокора в умовах бойової обстановки чи воєнного стану – від 5-ти до 10-ти років.

Досудове розслідування відмови військовослужбовця ЗСУ від участі в бойових діях проводиться ДБР (Державним бюро розслідувань). На цьому етапі відбувається досудове слідство та дізнання військовослужбовця ЗСУ.

Після отримання документа про правопорушення, ДБР передає клопотання до суду про тримання обвинуваченого під вартою. Суд розглядає справу, після чого виносить рішення по страві.

Якщо Вас або Ваших близьких звинувачують у відмові від участі в бойових діях, тобто, за статтею 402 КК України, записуйтесь на консультацію до найкращих юристів Києва – адвокатів PRIKHODKO&PARTNERS.

Для розрахунку вартості послуг адвоката заповніть форму нижче.