Відмова від виконання бойового завдання (ст. 403 КК) – яка відповідальність за невиконання наказу

З моменту оголошення дії воєнного стану до лав української армії та інших військових формувань мобілізували сотні бійців. Під час несення служби дуже часто трапляються випадки, коли військові не згодні із завданнями, поставленими керівництвом. Яке покарання передбачено за відмову від виконання бойового завдання згідно ст. 403 Кримінального кодексу України?

Що таке бойове завдання/наказ командування?

Бойове завдання – наказ командувача (командира) військам (частинам, підрозділам, групі, об’єднанням або конкретному військовослужбовцю) для досягнення у встановлений термін визначеної керівництвом мети.

Що стосується змісту бойового завдання, воно може залежати від замислу операції, виду бойових дій, роду військ і збройних сил, бойових спроможностей, чисельності війська та інших умов бойової обстановки.

Серед різновидів бойових завдань:

• Оперативні.
• Тактичні.
• Стратегічні.

Порядок віддання й наступного виконання наказів передбачено Статутом внутрішньої служби ЗСУ (статті 35-38). Як правило, накази віддаються в порядку підпорядкованості одному/групі військовослужбовців письмово або усно, наприклад, з використанням сучасних технічних засобів. Головна вимога до наказу – він має бути чітко сформульованим, без можливості подвійного тлумачення.

Відповідно до чинного законодавства, командир повністю відповідає за відданий наказ, а також за перевищення службових повноважень/влади, зловживання. За віддання свідомо злочинного наказу винні особи притягуються до кримінальної відповідальності.

Серед зобов’язань військовослужбовців ЗСУ:

1. Виконати відданий йому наказ в чітко встановлений термін.
2. Доповісти командирові про виконання/невиконання наказу (в такому випадку треба обов’язково вказати причини невиконання наказу).
3. Негайно доповісти командирові про неспроможність своєчасного виконання наказу (частково або повністю).

Юридична відповідальність за невиконання наказу (стаття 403 КК України)

Відповідно до статті 403 Кримінального кодексу України відмова від виконання бойового завдання начальника, вчинене за відсутності ознак непокори, в бойовій обстановці чи в умовах воєнного стану, карається позбавленням волі. Строк – від 3-х до 7-ми років.

Важливо:

Обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину, передбачена статтею 403 КК України – настання тяжких наслідків через невиконання наказу.

Зверніть увагу: виконанню підлягає тільки законний наказ. До злочинних наказів відносяться накази, злочинний характер яких зрозумілий та очевидний як для того, хто його віддає, так і для того, кому він адресований. Злочинність такого наказу має бути очевидною, не викликаючи жодних сумнівів.

Якщо Вас або Ваших близьких звинувачують у відмові від виконання бойового завдання (невиконання наказу - стаття 403 КК України), юристи «PRIKHODKO & PARTNERS» зможуть розробити найбільш ефективну стратегію захисту. Ми докладемо максимум зусиль для доведення того, що розпорядження або бойовий наказ мали протиправну сторону. Головна запорука нашого успіху – індивідуальний підхід до кожного конкретного випадку. Записуйтесь на консультацію та допомогу адвоката з кримінальних питань для військових ЗСУ! Для розрахунку точної ціни супроводження адвоката у кримінальній справі про відмову від виконання бойового завдання (ст. 403 КК) - заповніть форму нижче!