УЧАСТЬ АДВОКАТА У СУДОВИХ ДЕБАТАХ

Вирішальним є захисна промова адвоката в кримінальному провадженні. В спеціальній літературі зазначається, що захисна промова є промовою в судових деба­тах, в якій з точки зору захисту підсудного дається аналіз доказів, викладаються міркування по суті обвинувачення, кваліфікації злочину, пропозиції про міру покарання, інші питання, які мають значення для правильного вирішення справи.

Виступаючи із захисною промовою в суді, адвокат, передусім, повинен висвітлити пе­редбачені кримінальним процесуальним законом обставини, установлення яких необхідно для вирішення кримінальної справи, а також для прийняття процесуальних профілактичних заходів у справі.

Виступ адвоката в дебатах сторін є підсумком всієї його попередньої діяльності по захисту підсудного. Якщо обвинувальна промова є процесуальним засобом реалізації на етапі дебатів сторін функції підтримання державного обвинувачення, основний напрямок якого пов’язане з несенням тягаря доведення обвинувачення і спростування доводів, наведених на захист підозрюваного або обвинуваченого (ч. 2 ст. 14 КПК), то захисна промова, являє собою процесуальне засіб реалізації функції захисту. У процесі дебатів сторін основний напрямок захисту пов’язано з приведенням доводів на захист підсудного. Захисні доводи адвоката мають виправдовувальну спрямованість.

Захисна промова адвоката – це промова в судових дебатах, в якій з точки зору захисту обвинуваченого дається аналіз доказів, викладаються міркування по суті обвинувачення, кваліфікації злочину, пропозиції про міру покарання, інші питання, які мають значення для правильного вирішення справи.

Захисна промова, а саме її переконливість базується на таких визначальних моментах: 1) що говорити; 2) як говорити; 3) кому говорити; 4) хто говорить.

Зміст захисної промови визначається темою і предметом виступу, матеріалами кримінального провадження, позицією, яку зайняв захисник у ньому. Як правило, її зміст складається із двох груп основних елементів – фактів і оціночних міркувань.

Оскільки захисник проголошує свою промову після обвинувача, він повинен внести щось нове у висвітлення фактів, по-новому дослідити докази та характеристику особи обвинуваченого. Але захисник не повинен забувати про верховенство права, законність і об’єктивність, не перекручувати факти й не вдаватися до фальші.

Захисна промова повинна містити в собі такі елементи:

• вступ;
• виклад фактичних обставин справи;
• аналіз доказів шляхом принципової критики обвинувачення, всебічно показуючи роль свого підзахисного у справі;
• міркування про кваліфікацію діяння або про відсутність складу злочину чи про недоведеність пред’явленого обвинувачення, обґрунтовуючи свою позицію узагальненими, теоретичними положеннями з правової літератури і судової практики Верховного Суду України;
• характеристику особи підзахисного, дослідження психологічних моментів, що мають значення для справи;
• аналіз причин і умов, які спричинили вчинення злочину;
• міркування щодо міри покарання і цивільного позову;
• висновок.

Адвокат повинен у промові наголосити на фактичних обставинах справи, які свідчитимуть на користь підсудного. Аналіз і оцінка зібраних у справі доказів становить основну частину захисної промови адвоката. При цьому не потрібно повторювати фабулу кримінальної справи. Варто висловити свою версію, проаналізувати та оцінити процесуальні докази і обґрунтувати з їх допомогою свої доводи. Аргументи повинні бути достатніми для обґрунтування висновків. Адвокат повинен проаналізувати роботу органів досудового слідства, і вказати на допущені ними порушення та недоліки розслідування відносно підсудного. Фактично, захисник повинен «розбити» систему доказів, висунутих прокурором.

Роль адвоката є вирішальною при забезпеченні права на захист від обвинувачення та надан­ня правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах України, в тому числі в суді першої інстанції. Отримання кожною людиною правової допомоги є важливо цінністю в кожному демократичному суспільстві. На сьогодні юридична допомога фактично набуває статусу особливого соціального правового блага.

Здійснення адвокатом функції захисту є важливою гарантією і формою реалізації кон­ституційного права кожного на правову допомогу, яке, в свою чергу, є одним із елементів права доступу до правосуддя. При цьому особливого значення набуває забезпечення квалі­фікованої правової допомоги, що стає можливим завдяки надання її саме адвокатами. Звідси участь адвоката в суді першої інстанції є важливою та вирішальною для забезпечення надій­ного захисту обвинуваченого.

Підводячи підсумок важливо сказати, що виконуючи покладену законом функцію захисту, адвокат, як і прокурор, повинен домагатися того, щоб у результаті дослідження доказів у суді була встановлена істина.