СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ ТОВ. ЩО ВАРТО ЗНАТИ?

 На сьогоднішній день в аспекті практичного існування товариств з обмеженою відповідальністю залишається невирішеним ряд питань, найбільш актуальними з яких є:

1) Що таке статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю. Чи обов'язково його формувати, підтримувати його і який державний орган здійснює контроль за фактичним існуванням статутного капіталу;

2) Яким чином статутний капітал впливає на діяльність товариства;

3) Вплив статутного капіталу і частки учасника на вихід з товариства, отримання відповідної частини майна і прибутку.

 Спробуємо розібратися в зазначених питаннях.

 При створенні Товариства з обмеженою відповідальністю, засновники на загальних зборах приймають рішення про формування розміру статутного капіталу, період його формування (пів року або рік, якщо інше не передбачено статутом), розмір часток у статутному капіталі кожного з засновників (якщо їх декілька). Внески до статутного капіталу можуть бути внесені засновниками грошами на розрахунковий рахунок ТОВ, у розмірі, що дорівнює їх вкладу, або будь-яким майном, що оцінено відповідно до законодавства та у сумі дорівнюють розміру вкладу.

 Згідно ст. 144 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається з вкладів учасників такого товариства і гарантує інтереси його кредиторів.

 На сьогоднішній день законодавством не передбачено мінімального розміру статутного капіталу товариств з обмеженою відповідальністю. Таким чином, статутний капітал може становити 1-2 гривні, хоча це, безумовно, вплине на оцінку існування і діяльності суспільства в очах його контрагентів. Фактично закон зобов’язує засновників виключно на внесення статутного капіталу, однак відповідальності за невнесення не містить. Дана норма може стати в нагоді лише в тому випадку, коли у ТОВ існує корпоративний конфлікт між учасниками та недобросовісні дії певного учасника полягають у невнесенні свого вкладу, в такому випадку суд підтримає виключення недобросовісного учасника із складу засновників ТОВ.

 В порядку ч. 3 ст. 144 ЦК України, в разі несплати статутного капіталу повністю або частково, збори засновників товариства з обмеженою відповідальністю приймає одне з таких рішень:

- виключити зі складу засновників особу, яка не внесла свій вклад, і перерозподілити частки;

- зменшити статутний капітал і перерозподілити частки;

- ліквідувати товариство.

 Згідно ч. 4 ст. 144 ЦК України, якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів.

 При цьому норми ЦК України прописані таким чином, що фактично збори засновників товариства зобов'язане прийняти одне із зазначених рішень, однак, на практиці зобов'язати збори засновників прийняти будь-яке рішення неможливо. Для цього не розроблений відповідний механізм, відсутня контролюючий орган і, в цілому, це неприпустимо згідно окремих норм ЦК України. Крім цього, для того щоб розуміти вартість чистих активів товариства необхідно провести відповідну інвентаризацію і аудиторський фінансовий аналіз, обов'язковість проведення яких чітко не регламентована українським законодавством.

 Важливо відзначити, що процес формування статутного капіталу не контролюється з боку державних органів, багато суспільства функціонують в умовах, коли в статуті прописаний певний розмір статутного капіталу, проте він ніколи не формувався. Чинним законодавством України не передбачено відповідальність за відмову від реального формування статутного капіталу. Крім цього, не виключена ситуація, що на наступний день після формування статутного капіталу в повному розмірі шляхом зарахування грошових коштів на банківський рахунок товариства, такі грошові кошти в повному розмірі будуть перераховані на інші рахунки (контрагентів, клієнтів і т.д.), таким чином, суспільство фактично залишиться без матеріальних і фінансових ресурсів.

 Після скасування вимоги щодо обов'язкової мінімальному розмірі, статутний капітал являє собою скоріше абстрактний грошовий еквівалент цінностей, якими слід володіти суспільству, і зручний спосіб поповнення каси фінансовими ресурсами, ніж реальний критерій оцінки діяльності суспільства, його фінансового стану та можливості реального задоволення вимог кредиторів.

 Слід розрізняти майно, яке належить товариству і внесено до статутного капіталу його засновниками, і майно, яке належить товариству, і було набуте ним самим. У другому випадку таке майно перебуває на балансі товариства без внесення в статутний капітал.

 Майно, яке належить товариству і внесено до статутного капіталу його засновниками, в будь-який момент може бути продано суспільством без зменшення статутного капіталу. Багато юристів, нотаріуси дивуються, як можна продавати будівлю, внесену до статутного капіталу, без його зменшення. Дуже просто, по суті, статутний капітал існує виключно «на папері», без реальної та ефективної прив'язки до поточного стану справ в суспільстві.