Спільна заява подружжя про розірвання шлюбу

Шлюб може бути розірвано як за спільною заявою подружжя так і за заявою одного з них. Дана стаття буде присвячена саме порядку розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей.

Законодавство України передбачає процедуру розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має неповнолітніх дітей (далі – Заява про розірвання шлюбу), виключно через суд.

Перш ніж звертатись з відповідною Заявою до суду, виникає необхідність встановити порядок припинення таких шлюбних відносин.

Так, подружжя, яке досягло згоди про припинення шлюбу і має неповнолітніх дітей, та хоче убезпечити себе від майбутніх непорозумінь, які можуть виникнути після розірвання шлюбу, має право подати до суду Заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей (далі – Договір). Разом з цим Договором подружжя може подати Договір про визначення розміру аліментів на дитину, у якому будуть визначені розмір та строки виплати аліментів. Такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Якщо один із батьків не виконує свій обов’язок за договором, аліменти можуть стягуватися у примусовому порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Тобто, у разі несплати аліментів, встановлених відповідним договором, стягувачу надано можливість без звернення до суду стягнути кошти з боржника.

Потрібно зазначити, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, а місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Необхідно звернути увагу на те, що Договір є обов’язковою умовою для звернення до суду разом із спільною заявою про розірвання шлюбу. Суд встановлює чи відповідає Заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Заяву про розірвання шлюбу без такого Договору суд залишає без руху та надає подружжю час для усунення недоліків, що підтверджується, наприклад, ухвалами Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/31141/17 від 07.09.2017 року та Подільського районного суду міста Києва у справі №758/15523/17 від 07.09.2017 року, якими суд залишив без руху заяви про розірвання шлюбу оскільки вони були подані з порушенням вимог ч.1. ст. 109 СК України (подані без вищезазначеного Договору).

За приписами Цивільного процесуального кодексу України, справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей розглядаються у порядку окремого провадження. Що це означає? Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що, суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов Договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови Договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.

Враховуючи вимоги положень цивільного та сімейного законодавства, можна стверджувати, що у Заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви розірвання шлюбу та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.

Отже, для звернення із спільною заявою подружжя про розірвання шлюбу необхідно:

• укласти договір про визначення місця проживання дитини, участь кожного з батьків у забезпеченні умов життя дитини, порядок здійснення батьками права на особисте виховання дитини;
• скласти заяву про розірвання шлюбу за спільною згодою подружжя, яке має неповнолітніх дітей, додержуючись вимог цивільного законодавства;
• сплатити судовий збір за подання заяви до суду;
• разом подати заяву безпосередньо до суду для її розгляду, або надіслати поштою на адресу суду.

Також варто зазначити, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання Заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати Заяву про розірвання шлюбу.