Відмова від виконання наказу – Що загрожує за невиконання наказу?

Правопорушення у військовій сфері – серйозні злочини, особливо, під час дії воєнного стану. В чинному українському законодавстві їм присвячено розділ 19  Кримінального кодексу України. На законодавчому рівні закріплено кримінальну відповідальність за відмову від виконання наказу. Якщо Вас звинувачено за цією статтею, звертайтеся до юристів «PRIKHODKO & PARTNERS». Ви зможете отримати професійну консультацію та стратегію подальшого співробітництва.

Невиконання наказу: особливості злочину в Україні

Невиконання наказу належить до категорії військових злочинів. Покарання за цей злочин настає відповідно до статті 402, 403 Кримінального кодексу України.

Суб’єкт злочину – військовослужбовець, підлеглий відносно начальника (керівника). Суб’єктивна сторона злочину – необережність.

Об’єкт злочину – порядок виконання наказів відповідно до чинного українського законодавства у військових формуваннях. Об’єктивна сторона злочину – бездіяльність.

Відповідно до статті 403 КК України, відповідальність за невиконання наказу наступає, в тому числі, коли накази не було виконано вчасно, вірно та повністю через забудькуватість, неуважність тощо.

Обов’язкова складова об’єктивної сторони злочину являється настання тяжких наслідків:

• Пожежа.
• Катастрофа.
• Аварія.
• Завдання суттєвої матеріальної шкоди.
• Значне забруднення навколишнього середовища та ін.

Покарання за відмову від виконання наказу

У разі відмови від виконання наказу (непідкорення) в період дії воєнного стану чи у бойовій обстановці карається обмеженням волі на строк від 5-ти до 10-ти років.

Бойова обстановка – обстановка наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, морського, повітряного/протиповітряного бою тощо. Обстановка бою має свій початок і закінчення у відповідності до діючих наказів командування.

Важливо:

Покарання за вчинення злочину не застосовуються стосовно кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями українських миротворчих контингентів у процесі несення військової служби на території інших країн.

Відповідно до Дисциплінарного статуту та Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, начальник (командир) відповідає за відданий наказ, відповідність наказу законодавству України та наслідки відданого наказу.

Законним вважається наказ:

• Відданий відповідною особою в межах повноважень та належному порядку.
• Який за змістом не суперечить чинному законодавству.
• Не пов'язаний з порушенням конституційних свобод та прав людини і громадянина.

Таким чином, виконанню має підлягати тільки законний наказ. Якщо мова йде про очевидно злочинний наказ, за відмову його виконання не передбачено кримінальне провадження.

Фахівці «PRIKHODKO & PARTNERS» зможуть вибудувати найбільш ефективну стратегію захисту відповідно до чинного українського законодавства. Всі військовослужбовці мають право на відстоювання своїх прав і свобод відповідно до особливостей, визначених законами України, статутами ЗСУ, Конституцією України  та іншими нормативними та правовими актами. Залиште заявку на розрахунок вартості допомоги військового адвоката у кримінальному провадженні по 403 статті Кримінального кодексу України!