Що буде за неправомірне використання впливу?

Неправомірне використання впливу — один із найбільш «підступних» корупційних злочинів у кримінальному праві України. На відміну від класичного хабарництва, він часто маскується під «допомогу», «консультацію», «вирішення питання через знайомства». Саме тому багато осіб не усвідомлюють, що звичайна обіцянка вплинути на посадовця за винагороду вже може стати підставою для кримінальної відповідальності — навіть без реального результату.

Що таке неправомірне використання впливу?

Відповідальність за цей злочин передбачена статтею 369-2 Кримінального кодексу України. Вона охоплює пропозицію, обіцянку, надання, одержання неправомірної вигоди за вплив, обіцянку вплинути на рішення особи, уповноваженої на виконання функцій держави, місцевого самоврядування.

Ключовий момент цього складу злочину — особа, яка пропонує, отримує вигоду, не обов’язково має бути посадовцем.

Достатньо створити у іншої сторони переконання, що ви маєте «зв’язки» чи можливість впливу на суддю, прокурора, слідчого, члена конкурсної, тендерної комісії, службовця органу влади.

Таким чином, кримінально караним стає сам факт перетворення впливу на товар — незалежно від того, існує цей вплив насправді чи ні.

Які дії найчастіше кваліфікують як використання впливу?

Судова практика свідчить: ризик виникає задовго до передачі коштів. У багатьох провадженнях достатньо слів, натяків, повідомлень у месенджерах, телефонних розмов.  Реальний контакт із посадовцем або фактичне втручання не є обов’язковими. Достатньо довести саму обіцянку, намір.

Найтиповіші ситуації:

• обіцянка «домовитися» з посадовцем за винагороду;
• отримання коштів під виглядом консультації, супроводу, коли реальна мета — вплив на рішення;
• посередництво у вирішенні питань через органи державної влади;
• використання службових, політичних, особистих контактів за плату;
• формування у заявника впевненості, що без «впливу» позитивний результат неможливий.

Яка відповідальність передбачена за ст. 369-2 КК України?

Неправомірне використання впливу належить до корупційних злочинів, а отже держава підходить до його покарання принципово жорстко. Санкції за ст.369-2 КК України залежать від ролі особи — чи вона пропонувала, надавала неправомірну вигоду, чи одержувала її, а також від обставин конкретної справи.

Можливі наслідки:

• значні штрафи;
• обмеження волі;
• позбавлення волі на строк до кількох років;
• конфіскація майна;
• заборона обіймати певні посади;
• заборона займатися діяльністю.

Окремим видом покарання є конфіскація майна та спеціальні заборони. Суд може заборонити обіймати певні посади, займатися визначеною діяльністю, зокрема управлінською, юридичною, консультативною. Для бізнесу,  професійної кар’єри це часто є більш болісним наслідком, ніж саме покарання.

Втім, реальні ризики у справах за ст.369-2 КК України не обмежуються лише санкціями. Уже на стадії досудового розслідування особа може зіткнутися з обшуками, арештом банківських рахунків, вилученням телефонів, комп’ютерів та документів, а також проведенням негласних слідчих дій. Такі провадження зазвичай тривають місяцями, а інколи й роками, фактично паралізуючи бізнес і професійну діяльність.

Практика досудових розслідувань і судових рішень підтверджує: у таких справах карають не за досягнутий результат, а за сам факт домовленості, пропозиції чи наміру отримати вигоду.

Чому такі справи особливо небезпечні?

Неправомірне використання впливу є зручним інструментом для слідства, адже доведення ґрунтується не лише на фактах, а й на суб’єктивному сприйнятті сторін. Велику роль відіграють аудіо- та відеозаписи, переписка в месенджерах, показання заявника, контрольовані передачі коштів.

Касаційний суд у складі Верховного Суду України неодноразово наголошував, що значення мають:

• спосіб позиціонування своїх можливостей;
• створення враження реального впливу;
• мета отримання вигоди;
• впевненість заявника у досягненні результату.

Саме тому навіть необережні формулювання можуть бути використані проти особи у кримінальному провадженні.

Як будується захист у таких справах?

Ефективний захист можливий лише за умови раннього залучення адвоката. Основне завдання — спростувати обов’язкові елементи складу злочину.

Захист зазвичай включає:

1. доведення відсутності реального, декларованого впливу;
2. спростування умислу на отримання неправомірної вигоди;
3. виявлення провокації правоохоронних органів;
4. аналіз допустимості та належності доказів;
5. контроль поведінки клієнта під час слідчих дій;
6. формування альтернативної правової версії подій.

Неправомірне використання впливу — це повноцінний корупційний злочин із реальними строками покарання. Найбільша небезпека полягає в тому, що відповідальність може настати ще на рівні обіцянок чи домовленостей.

Тому будь-які пропозиції «вирішити питання через вплив» потребують негайної правової оцінки. У таких справах зволікання майже завжди працює проти особи.

Якщо ви стали учасником або фігурантом провадження за ст. 369-2 КК України — консультація адвоката на ранньому етапі критично важлива. Заповнюйте форму нижче, щоб дізнатись вартість та формат правової допомоги.