Реструктуризація підприємства через іноземний холдинг: податково-нейтральний підхід

Раніше юристи компанії «Приходько та партнери» вже аналізували потенційні проблеми, що виникають при використанні класичного механізму купівлі-продажу для залучення іноземного холдингу до структури бізнесу. Так, класична модель продажу частки іноземному холдингу може спричинити штучне формування оподатковуваного доходу.

Причина — у вимогах підпункту 170.2.2 Податкового кодексу України: операції з продажу інвестиційних активів пов’язаному нерезиденту оподатковуються за звичайною ціною, а не договірною. Як наслідок, різниця між ринковою оцінкою та номінальною вартістю частки фактично стає «паперовим доходом», з якого доводиться сплачувати до 23 % податків. Це створює додаткове фінансове навантаження без реального прибутку та без зміни контролю над бізнесом.

Крім того, продаж частки нерезиденту супроводжується операційними труднощами: банківським комплаєнсом, валютним контролем, ризиками затримки транскордонних платежів та складністю підтвердження ринкової вартості. У швидкозмінному бізнес-середовищі такий механізм є повільним і ризиковим.

Внесення корпоративних прав до статутного капіталу холдингу як податково-нейтральний механізм

Одним із найбільш популярних і юридично безпечних способів уникнути описаного податкового навантаження є внесення корпоративних прав української компанії до статутного капіталу іноземного холдингу в обмін на корпоративні права (акції або частки) цього холдингу.

З точки зору українського законодавства така операція є інвестицією, а не продажем. Відповідно, податкові наслідки відсутні.

Підставою для цього є пп. 165.1.44 Податкового кодексу України, який прямо передбачає, що суми майнових внесків до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права не включаються до оподатковуваного доходу. Оскільки корпоративні права є майновими правами у розумінні ст. 190 Цивільного кодексу України, їх внесення до капіталу іноземної компанії повністю відповідає вимогам податкового звільнення.

Правозастосовна практика підтверджує цей підхід. Зокрема, Індивідуальна податкова консультація № 2483/ІПК/26-15-24-01-13-09 від 30.04.2024 наголошує, що внесення частки до статутного капіталу не створює оподатковуваного доходу у фізичної особи.

На практиці це дозволяє бізнесу:

• уникнути оподаткування «паперового прибутку»;
• забезпечити контроль над компанією через іноземний холдинг;
• підвищити інвестиційну привабливість структури;
• оптимізувати майбутні міжнародні податкові потоки;
• підсилити позиції під час глобального масштабування чи залучення зовнішнього капіталу.

Саме тому механізм внесення корпоративних прав здобув свою популярність та активно застосовується у багатьох секторах, де корпоративна мобільність і швидкість транзакцій відіграють ключову роль.

Однак «Приходько та партнери» попереджає, що така модель має низку важливих практичних нюансів

Проблема здійсненності обміну

Для коректного проведення операції іноземний холдинг повинен уже існувати як повноцінна юридична особа та мати достатній обсяг корпоративних прав, які він може передати українському власнику в обмін на частку української компанії. Звідси випливають кілька критично важливих обставин.

Холдинг має володіти доступними для обміну частками чи акціями. Якщо холдинг вже матиме повністю сформований статутний капітал або ж не матиме вільних акцій в обігу, то юридично просто не існуватиме корпоративних прав, які холдинг може видати «в обмін» - це робить операцію неможливою.

Тому, для забезпечення достатності корпоративних прав для обміну, іноземному холдингу буде необхідно:

• збільшити власний статутний капітал, аналогічний у вартості часткам української компанії, для забезпечення обміну; або
• провести додаткову емісію, створивши акції спеціально для забезпечення обміну.

Такі заходи потребують окремих рішень менеджменту, корпоративних та реєстраційних  процедур і, залежно від юрисдикції, може супроводжуватися аудитом, реєстрацією емісії чи повідомленням регуляторів.

Необхідність оцінки корпоративних прав

Хоча українське законодавство не містить прямої вимоги проводити незалежну оцінку, на практиці це є одним із ключових елементів економічної та юридичної безпеки операції.

Професійна оцінка виконує дві критичні функції:

• Фіксує ринкову вартість інвестиції, яка надалі відображається в капіталі іноземного холдингу. Це впливає на структуру корпоративних прав, майбутню емісію, дивідендні потоки та фінансові моделі групи.
• Підтверджує реальність економічного змісту операції, що мінімізує ризики спорів із податковими органами України. У разі перевірки оцінка слугує доказовою базою, яка підтверджує відсутність прихованого доходу чи заниження вартості внеску.

Оцінка стає особливо важливою, якщо компанія має значну частку нематеріальних активів - ІТ-продукти, R&D-розробки, унікальні технології, медичні чи фармацевтичні рішення, інтелектуальну власність, торгівельну марку тощо. Саме в таких випадках визначення ринкової вартості є чутливим та підвищує рівень правової захищеності транзакції.

Ризики, викликані юрисдикцією холдингу

Окремий аспект, який часто недооцінюють власники бізнесу, - це можливі наслідки (податкові, економічні, адміністративні) в країні резидентства холдингу.

У деяких юрисдикціях внесення активів в обмін на частки може:

• розцінюватися як приріст капіталу,
• вимагати оцінки за правилами місцевого податкового законодавства,
• підпадати під правила про трансфертне ціноутворення,
• або навіть потребувати повідомлення фінансового регулятора чи реєстрації трансакції.

Наприклад, у країнах із суворим фінансовим регулюванням (США, Канада, частина країн ЄС) податкові наслідки можуть бути суттєвими, тоді як у більш гнучких юрисдикціях (Кіпр, Мальта, Люксембург, Естонія) такі транзакції здебільшого є податково нейтральними.

Саме тому перед початком операції необхідно:

• проаналізувати податкове законодавство країни холдингу,
• перевірити застосовність правил CFC, exit tax та TСО-підходів,
• оцінити ризики розкриття інформації та звітності,
• визначити, чи не виникнуть небажані податкові зобов’язання під час обміну.

Цей етап є важливою частиною проєктування міжнародної корпоративної структури та часто визначає вибір юрисдикції майбутнього холдингу.

Отже, механізм внесення корпоративних прав до статутного капіталу іноземної компанії є однією з найбільш ефективних, юридично безпечних і податково-нейтральних моделей реструктуризації бізнесу. На відміну від купівлі-продажу частки, він:

• усуває ризик оподаткування «паперового доходу»;
• дозволяє будувати міжнародну корпоративну структуру без перевитрат;
• надає бізнесу вищу гнучкість та інвестиційну привабливість;
• спрощує залучення партнерів, інвесторів та фінансових інструментів.

Втім, успіх операції залежить від правильного юридичного проєктування: створення холдингу, забезпечення можливості обміну, проведення ринкової оцінки та вибору відповідної юрисдикції.

Фахівці компанії «Приходько та партнери» готові надати комплексний супровід - від аналізу вашої поточної структури до реалізації оптимального інструменту реструктуризації, з мінімальними ризиками та максимальною податковою ефективністю.