ПИТАННЯ ПОСТАНОВКИ НА ОБЛІК ЗА НЕОСНОВНИМ МІСЦЕМ

Будь-який бізнес за основну мету ставить збільшення річних оборотів та масштабування. Такі процеси напряму впливають на бухгалтерський облік, оскільки тягнуть за собою необхідність вчинення ряду юридично значимих дій. Тож розглянемо конкретні ситуації та обов’язки, що покладають контролери, зокрема в процесі масштабування.

Досить частими є ситуації, коли суб’єкт господарювання відкриває нові точки продажу чи реалізації за адресою, що відрізняється від його юридичної. Тобто, по суті виникає ситуація, що зареєстрований суб’єкт за однією адресою та стоїть на обліку в одному територіальному органі Державної податкової служби України, а діяльність чи її частину проводить в іншому чи інших місцях, що територіально відносяться до інших органів ДПС.

Так, з метою проведення податкового контролю та відповідно до статті 63.3 суб’єкти господарювання підлягають взяттю на облік за місцезнаходженням юридичних осіб (їх підрозділів), місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Тобто суб’єкт господарювання матиме основне та неосновне місце обліку.

Для чого існує вказана вище процедура?

Все пов’язано зі сплатою податків та податковим контролем. Щодо податків, то загальні податки залежно від обраної системи оподаткування (податок на прибуток, військовий збір, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок) сплачуються за основним місцем обліку. Однак місцеві податки та збори, що встановлені органами місцевого самоврядування, сплачуються саме за неосновним місцем обліку.

Відповідно до статті 10 ПК України, до місцевих податків та зборів належать:

• податок на майно;
• єдиний податок;
• збір за місця для паркування транспортних засобів;
• туристичний збір.

Хоч єдиний податок і є місцевим, однак він сплачується за основним місцем обліку та за максимальної ставкою для обраної групи. За неосновним місцем обліку може сплачуватися також і акцизний податок.

Постановка за неосновним місцем обліку можливе шляхом подачі форми № 17-ОПП. Для цього потрібно її заповнити та направити до органу за основним місцем обліку. Вадливо, що це можна зробити через електронний кабінет з використанням ЕЦП. Якщо ж у Вас виник обов’язок в подачі форми № 20-ОПП, то Ви можете також зазначити про необхідність постановки на облік за неосновним місцем, здійснивши про це відповідну відмітку. У такому разі подавати форму № 17-ОПП не потрібно.

Щодо відповідальності, то за несвоєчасну подачу заяви за неосновним місцем обліку на суб’єкта накладається штраф у розмірі від 340 до 1020 гривень.

Якщо у Вас залишилися питання або виникли труднощі з веденням бухгалтерського обліку, звертайтеся, юридична компанія «Приходько та партнери» з радістю Вам допоможе. За роки діяльності ми допомогли навести порядок у бухгалтерії сотням наших клієнтів та уникнути зайвих фінансових санкцій.