ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСКАРЖЕННЯ УХВАЛ СЛІДЧОГО СУДДІ

Стаття 309 КПК України містить перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Крім цього, в апеляційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді, постановлені в порядку ч. 2 ст. 117, ч. 7 ст. 583, ч. 9 ст. 584, ч. 6 ст. 591 КПК України.

Системне тлумачення відповідних положень гл. 31 КПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець установив певні особливості апеляційної перевірки ухвал слідчого судді, зумовлені насамперед характером цього виду судового рішення, необхідністю невідкладної перевірки його законності й обґрунтованості.

До особливостей перевірки таких ухвал слід віднести:

а) спрощений порядок подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду (ч. 1 ст. 395 КПК України);

б) скорочений строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді – протягом 5-ти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, – з моменту вручення їй копії судового рішення; для особи, без виклику якої постановлено ухвалу слідчого суд ді і яка її оскаржує, – з дня отримання нею копи судового рішення (ч.ч. 2 і 3 ст. 395 КПК України); в) скорочений строк розгляду апеляції – не пізніше як через 3 дні після її надходження до суду апеляційної інстанції (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Ухвали слідчого судді, зазначені у ст. 309 КПК, можуть оскаржити:

• підозрюваний, його законний представник або захисник;
• неповнолітній, його законний представник або захисник щодо оскарження ухвал слідчого судді, передбачених пп. 6,7 ч. 1 ст. 309 КПК;
• особа, у володінні якої знаходяться речі і документи, щодо оскарження ухвал слідчого судді, передбачених п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК, п захисник або представник;
• цивільний позивач з метою забезпечення цивільного позову щодо оскарження ухвал слідчого судді, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК, його представник або законний представник цивільного позивача, який є неповнолітнім;
• інші власники або володільці майна щодо оскарження ухвал слідчого судді, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК, їх представники;
• прокурор;
• інші особи у випадках, передбачених КПК.

Зі змісту ч. 1 ст. 492 КПК убачається, що після отримання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді у справі призначається суддя-доповідач. Він невідкладно витребовує із суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Крім того, суддя здійснює необхідні підготовчі дії відповідно до вимог ст. 401 КПК.

Протягом строку апеляційного оскарження матеріали кримінального провадження ніким не можуть бути витребувані із суду (див. ч. 4 ст. 395 КПК).

Виходячи зі змісту ч. З ст. 407 КПК України, за результатом апеляційного розгляду скарг на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

а) залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення;

б) скасувати ухвалу слідчого судді й постановити нову ухвалу.

Тобто може скластися така процесуальна ситуація, коли, скасовуючи, наприклад, ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд апеляційної інстанції постановить ухвалу про застосування іншого запобіжного заходу, в тому числі – тримання під вартою. Разом з тим згідно із ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи під час досудового розслідування застосовуються слідчим суддею, яким відповідно до п. 18 ч. 1 ст. З КПК України є суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому ст. 247 КПК України, – голова чи за його визначенням інший судця Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя.

Також варто звернути увагу на, здавалося б, імперативну норму, закріплену в ч. 4 ст. 424 КПК України, яка встановлює, що ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена за результатами перегляду ухвали слідчого судді, оскарженню не підлягає. Водночас відповідно до ч. 7 ст. 591 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена за результатами перегляду ухвали слідчого судді у справах щодо оскарження рішення про видачу особи (екстрадицію), може бути оскаржена прокурором у касаційному порядку. З огляду на зазначене, необхідно керуватися не лише загальними нормами, а й спеціальними, що регулюють процедуру й підстави перегляду окремих судових рішень, прийнятих у межах кримінального провадження.