ПРОЦЕДУРА ВИЗНАННЯ СТАТУСУ БІЖЕНЦЯ

 Законодавчо процедура визнання особи біженцем або особою, з додатковим захистом регламентується наступними НПА: Конвенцією про статус біженців від 1951 року і Протокол відносно статусу біженців від 1967 року, що ЗУ Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту від 2011 року, Наказ № 649 від 2011 року, посібник по процедурі і критерії визначення біженця відповідно до Конвенції про статус біженців 1951 року та Протокол до нього, яке є обов'язковим для всіх національних суб'єктів в даному питанні.

 Весь процес починається з подачі заяви до територіального підрозділу ДМС. У всій Україні існує всього-лише 12 підрозділів міграційної служби, які мають право приймати подібного роду заяви, серед них - Київ. Співробітник міграційної служби, який здійснює прийом заяви, встановлює особу заявника та членів його сім'ї, здійснює перевірку документів у рамках своїх повноважень, а також, надає перекладача, у разі відсутності перекладача у заявника. Згідно із законодавством, перекладач повинен бути в обов'язковому порядку, що має вільне володіння рідною / державною мовою заявника і державною мовою в Україні - українською мовою. У разі розгляду заяви, МС може прийняти заяву до розгляду або ж відмовити, вказавши підставу у відмові згідно з чинним законодавством. Такими підставами є: заявник видає себе за іншу людину, заявник вже звертався раніше з такою самою заявою і отримав офіційну відмову, інше.

 Після прийняття заяви шукач захисту і члени його сім'ї реєструються, кожному дорослому / повнолітньому заявнику видається Довідка про звернення за захистом на 1 місяць. Протягом 2-х тижнів проводиться першу співбесіду і приймається рішення про прийняття документів до розгляду або ж про відмову. У разі відмови, заявник знову ж має 5 робочих днів для оскарження в адміністративному або судовому порядку. У разі позитивного рішення, співробітники МС перевіряють всі документи, вивчають ретельно інформацію про країну походження заявника, проводять 2,3,4 .. співбесіду, відправляють запити і отримують на них відповіді в СБУ, Інтерпол, інші МС для перевірки інфекції на наявність підстав для відмови заявникові. Чи не здійснюються запити та перевірки заявника в країні походження. Тим часом, довідка продовжується наступного разу на 6 місяців.

 Після вивчення всього, отримання відповідей на запити, співробітник МС формує рекомендаційний висновок у справі шукача захисту в Україні та приймає остаточне рішення: видати заявнику посвідчення біженця в Україні або ж посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту. Про позитивному рішенні сповіщають шукача захисту протягом 10 робочих днів. На додаток до посвідчення також видають проїзний документ.

 У разі відмови, МС оформляє Наказ і формує Повідомлення для заявника, яке відправляється за адресою, вказаною заявником в анкеті, або ж видається особисто в МС під підпис заявника. В останньому, заявник сповіщається про причину відмови і отримує інструкції і рекомендації. Заявник має право протягом 5 днів оскаржити подібне рішення в адміністративному (скарга відправляється на ГМС, в місті Києві це ГМС за адресою вул. Володимирська, 9) або судовому режимі. 5 днів відраховується з наступного дня після офіційного отримання повідомлення про відмову. У разі оскарження в адміністративному або судовому порядку, заявнику видається довідка про звернення за захистом в Україні на 3 місяці. У разі, якщо розгляд справи в будь-якому з порядку затягується довідка продовжується. ДМС розглядає скаргу протягом 4-х місяців, надалі або ж задовольняє скаргу і зобов'язує територіального підрозділу продовжити розгляд справи заявника або ж видати бажаний документ, або ж відмовляє в розгляді даної скарги. Якщо ж оскарження не відбулося, то заявник, тобто іноземний громадянин, повинен покинути територію України після закінчення законного терміну перебування на території України, або ж повинен зробити інші способи легалізації на території України.