ПРОБЛЕМАТИКА ЗАХИСТУ ЧЕСТІ, ГІДНОСТІ ТА ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ У ВИПАДКУ ЗВЕРНЕННЯ ДО СУДУ В РАМКАХ ОКРЕМОГО НЕПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

На практиці адвокатам, які спеціалізуються на захисті честі, гідності та ділової репутації доводиться досить часто захищати інтереси своїх клієнтів у даному напрямку в рамках окремого непозовного провадження.

Що це таке і як це працює?

 Уявімо, що про Вас в Інтернеті розповсюдили недостовірну інформацію, що завдає шкоду недоторканості Вашої честі та гідності, а в окремих випадках і діловій репутації.

Наслідками такого розповсюдження можуть бути формування у суспільстві негативної думки про особу, стосовно якої поширюються недостовірна інформація, душевні страждання, що відображається на фізичному і психічному стані людини, доведення її депресивного стану, погіршення здоров’я.

Далі давайте уявимо, що така інформація починає розповсюджуватись мережею Інтернет все більше, у той час коли розповсюджувачі такої інформації є невідомими і ідентифікувати їх неможливо.

Для початку необхідно буде спробувати отримати інформацію про власника веб-сайту шляхом направлення адвокатського запиту до адміністратора сайту або клопотання до суду про витребування доказів відповідно до положень ЦПК України в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адрес українського сегменту мережі Інтернет. Наразі організацією, що може надати необхідні для суду дані про власника веб-сайту є Об’єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр».

Разом із цим одним із основних методів отримання інформації про власника веб-сайту може слугувати так званий «Whois-сервіс», що дає можливість Позивачу отримати інформацію про власника доменного імені та IP-адресу, якщо вона не є прихованою.

Проте, на практиці розпорядники такої інформації ігнорують як адвокатські запити так і відповідні вимоги суду після відкриття провадження по справі, не надаючи необхідну інформацію.

У чому ж полягає проблематика у даному напрямку правового захисту?

Перше з чим зіштовхуються адвокати так, це відкриття провадження по справі. Суди у більшості випадків відмовляють у відкритті непозовного провадження про визнання юридичного факту, що має значення. Мотивують таке рішення суди тим, що нібито в рамках подібних справ наявний факт про спір сторін. Тобто суди при винесенні таких рішень неуважно досліджують всі обставини справи, судову практику у даному напрямку, що додає заявою роботи адвокатам і витрат їхнім клієнтам, оскільки доводиться звертатись до суду апеляційної інстанції за оскарженням такого судового рішення.

Після чого суд апеляційної інстанції повертає таке справу для розгляду у суд першої інстанції, який у свою чергу відкриває провадження по справі. Після чого з’являється можливість визнати інформацію недостовірною і паралельно спробувати заблокувати такий сайт.

Проте, проблема полягає навіть не у судовій владі, а у тому, що на законодавчому рівні в Україні жодним чином не врегульована діяльність Інтернет сайтів та не передбачена відповідальність їх власника коли на ресурсі поширюють наклепи, тощо…

Виходить, що чи не єдиним механізмом захисту у випадках анонімного розповсюдження недостовірної інформації лишається наведений вище механізм.