ПРОБЛЕМАТИКА СТРАХОВИХ СПОРІВ МІЖ ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМИ

У судовій практиці стосовно страхових спорів доволі часто трапляються ситуації коли суди загальної юрисдикції відмовляють у відкритті провадження посилаючись на те, що страхові спори між юридичними особами нібито мають розглядатись за правилами господарського судочинства.

Проте, факт того, що сторонами страхового спору є юридичні особи не означає, що справи мають розглядатись за правилами господарського судочинства.

Виходячи з думки окремих представників судової влади вбачається, що якщо сторонами спору виступають юридичні особи, то це обов’язково господарські правовідносини, не дивлячись на те, що предметом спору є саме цивільні правовідносини, оскільки стягнення суми коштів за страховим випадком не має нічого спільного із веденням господарської діяльності і пов’язаними із цим обставинами.

Розглянемо на прикладі справу із дорожньо-транспортної пригоди, а саме ситуацію коли необхідно стягнути завдані збитки дорожньо-транспортною пригодою де власником автомобілю є юридична особа і за кермом знаходився працівник який не є власником автомобіля, що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, а з іншої сторони страхова компанія, що має відшкодувати збитки відповідно до своїх обов’язків.

Як зазначалось вище, у подібних ситуаціях окремі представники судової влади, а саме судів загальної юрисдикції доволі часто відмовляють у відкритті провадження посилаючись на господарські правовідносини та наступну нормативно-правову базу.

Здебільшого суди посилаються на положення що передбачені статтю 2 Господарського кодексу України, котра визначає, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання.

А також на положення пункт 15 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України, де визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності.

Окрім того, суди загальної юрисдикції у зазначеній категорії справ посилаються на частину 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, де визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, з однієї сторони суди загальної юрисдикції відмовляють у відкритті провадження, посилаючись на нормативно-правову базу протиречать самі собі. Так суди загальної юрисдикції при відмові у відкритті провадження по справах у галузі страхового відшкодування де з обох сторін виступають юридичні особи зазначають, що дані справи розглядаються господарськими судами, а господарські суди розглядають справи у спорах котрі виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

І у той же час посилаються на положення Цивільного процесуального кодексу України, зазначаючи, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи котрі виникають з цивільних правовідносин.

Тут варто розглянути саме визначення цивільних правовідносин. Цивільні правовідносини, це – врегульовані нормами цивільного права майнові й особисті немайнові відносини, засновані на вільному волевиявленні майново відокремлених, юридично рівних учасників.

Таким чином, якщо вам відмовили у відкритті провадження у подібній справі, не варто знову подавати позов до господарського суду, а варто звернутись до суду апеляційної інстанції.