ПРО БЕЗНАДІЙНИЙ ПОДАТКОВИЙ БОРГ

Пункт 101.1 статті 101 Податкового кодексу України визначає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Як зазначено в пункті 101.2 цієї статті, під терміном «безнадійний податковий борг» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності – 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Обов’язок сплати пені пов’язаний з обов’язком погашення податкового боргу. Оскільки сам борг набуває статусу безнадійного, нарахування пені на безнадійний борг не здійснюється.
Отже, у разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу такий борг визнається безнадійним і підлягає списанню разом з нарахованими на такий податковий борг пенею та штрафними санкціями. З цього часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-яких заходів щодо стягнення суми боргу.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 06.02.2018 року по справі № 807/2097/16.