ПРАВА ЖІНКИ ПРИ РОЗЛУЧЕННІ. ЩО ВАРТО ЗНАТИ?

 Коли майно, придбане під час шлюбу має ділитись навпіл? Якщо між подружжям не укладався шлюбний договір, яким визначається режим спільно набутого майна, на все майно, придбане подружжям під час шлюбу, розповсюджується режим спільної сумісної власності набутого майна.

 Це означає, що незалежно віт того, на кого записане майно, чи на дружину, чи на чоловіка, якщо його воно було придбане під час шлюбу – воно має ділитись навпіл.

  Ви не зобов’язані підписувати шлюбний договір.

 Підписання шлюбного договору – це право, а не обов’язок подружжя. Часто доводиться розв’язувати спори, коли умови такого договору значно обмежували права жінки. Законодавством передбачено, що шлюбний договір не може ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище. Якщо таким договором буде передбачено, наприклад, що все мано, яке придбано у шлюбі належить одному з подружжя, такий договір можна визнати недійсним. Якщо з умов договору вбачається обмеження Ваших прав, сміливо відмовляйтесь. Якщо це загрожує шлюбу – то варто замислитись, чи взагалі потрібен такий шлюб?

Яке майно вважається Вашою приватною власністю?

• якщо майно було отримано Вами у спадок або у дарунок;
• майно, яке було придбано Вами особисто до шлюбу;
• нерухомість, яку було приватизовано Вами під час шлюбу ;
• Ваші прикраси, коштовності та інші речі індивідуального призначення, незалежно від того, за Ваші чи за спільні кошти вони були придбані;
• судом також може бути визнано за вами частику премії або нагороди чоловіка, якщо доведете в суді, що саме Ви сприяли своїми діями її одержанню чоловіком;
• страхові виплати за добровільним або обов’язковим особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувались Вами за Ваші особисті кошти;
• доходи та дивіденди від речі, яка є Вашою особистою власністю;
• судом може бути визнане Вашою особистою власністю, якщо воно було придбано Вами за Ваші особисті кошти під час окремого проживання після фактичного припинення шлюбу.

  Коли Ви маєте право на матеріальне утримання після розлучення?

• Ви маєте право на обов’язкове утримання від чоловіка якщо Ви вагітні, або ж з Вами залишилась проживати дитина від спільного шлюбу до того часу, поки дитині не виповниться 3 роки, або 6 років, якщо дитина має недоліки психічного або фізичного розвитку;
• якщо з Вами проживає дитина з інвалідністю від спільного шлюбу;
• якщо Ви досягли пенсійного віку або отримали інвалідність І, ІІ, ІІІ групи під час шлюбу або протягом 1 року після розлучення;
• якщо, по закінченню 1 року після розлучення, Ви отримали інвалідність внаслідок незаконної поведінки Вашого чоловіка по відношенню до Вас;
• якщо в шлюбі Ви прожили більше десяти років, а на момент розлучення до пенсії Вам залишилось менш ніж 5 років;
• якщо перебуваючи в шлюбі Ви не могли працювати у зв’язку з веденням домашнього господарства та виховання дітей, турботою за хворими членами родини тощо.

  Як довести спільне проживання без реєстрації шлюбу?

 Інколи, трапляється доводити навіть очевидне. Які докази приймає суд? Показання свідків: це можуть бути рідні, діти, спільні друзі, спільні фото, переписка та листування, документи на підтвердження спільного придбання майна, квитанції на оплату комунальних послуг, домові книги, довідки з місця проживання, з житлових організацій тощо, які можуть підтвердити спільне проживання чоловіка та жінки, спільне ведення ними домашнього господарства і навіть свідоцтво про народження дітей, де чоловік добровільно записаний як батько дитини. Такі докази будуть оцінені у сукупності, чим більше доказів, тим більше шансів отримати рішення на свою користь.

  З ким залишиться дитина?

 Часто діти становляться об’єктом маніпуляції чоловіка над жінкою, а прагнення забрати дитину зовсім не пов’язане з прагненням виховання та піклування за нею. Батьки дитини мають рівні права щодо дитини. Дитину не можна забрати у матері без виняткових на те підстав, і якщо таке трапилось, потрібно звертатись за захистом до адвокатів та поліції, адже самостійно вирішити це питання, як показує практика, не вдається.

 Якщо мова йде про те, з ким залишиться дитина, суди надають перевагу матеріальному стану, можливості забезпечення дитини належними житловими умовами, відповідальності та стану здоров’я батьків, характеристикам з місця проживання, тощо. Враховуються умови проживання дитини, прив’язаність її до друзів і відповідно до школи де вона навчається, можливість відвідувати дитячі кружки, тощо. Крім того, суд враховує думку дитини щодо бажання залишитись з батьком або матір’ю. Згідно законодавства України, за згодою батьків визначається місце проживання дитини до досягнення нею 10 років, з 10 до 14 років - місце проживання визначається за спільною згодою дитини та батьків, а дитина з 14 років має право самостійно вирішити з ким буде проживати.