ПОВЕРНЕННЯ МАЙНА ВИЛУЧЕНОГО ПІД ЧАС ОБШУКУ

Для того щоб слідчому, прокурору провести обшук їм необхно отримтаи в першу чергу ухвалу слідчого судді, в якій буде визначено майно, яке слідчому дозволено вилучити в ході проведення обшуку. Проведення обшуку без ухвали слідчого судді дозволено у виключних випадках пов’язаних з (1) врятуванням життя людей, (2) врятуванням майна, (3) переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.

У разі відсутності ухвали слідчого судді дозволоу на вилученн певного майна таке майно вважається тимчасово вилученим.  Слідчий зобов’язаний звернутися до суду з клопотанням про арешт такого майна протягом 48 годин з моменту його вилучення. У іншому випадку таке майно повинно бути повернуто особі, у якої його було вилучено.

Слідчі судді часто зазначають в ухвалі нечіткі формулювання переліку майна, дозвіл на вилучення якого, надається ухвалою слідчого судді. Так, в ухвалі суду може бути зазначено, що надано дозвіл на вилучення комп’ютерної техніки на якій міститься інформація про кримінальне правопорушення, однак слідчий вилучає всю комп’ютерну техніку, наявну у приміщенні в якому проводиться обшук. Така комп’ютерна техніка вважається тимчасово вилученою, і повинна бути повернута, якщо судом не накладено арешт на вилучене майно.

В залежності того, чи слідчий звернеться до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, можливо розглядати декілька способів захисту права власності на вилучене майно.

У випадку, якщо слідчий протягом 48 годин не подав клопотання до слідчого судді про арешт тимчасово вилученого майна , бездіяльність слідчого може бути оскаржена, шляхом подання скарги у порядку передбаченому статтею 303 КПК.

Скарга подається слідчому судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Скарги подані в порядку ст.303 КПК розглядаються слідчим суддею протягом сімдесяти двох годин з моменту надходження скарги. За результатами розгляду скарги, за умови доведення  факту, що ухвалою про обшук не було надано дозволу на вилучення такого майна, суд має право постановити ухвалу про зобов’язання слідчого повернути тимчасове вилучене майно.

Якщо слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, суд зобов’язаний розглянути клопотання не пізніше двох днів, з дня його надходження. Слідчий суддя може задовільнити клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, якщо дійде висновку: (1) майно зберегло на собі сліди злочину та може бути використано у якості речового доказу; (2) майно підлягає спеціальній конфіскації; (3) майно може бути конфісковано у юридичної особи; (4) майно арештовується для забезпечення цивільного позову, відшкодування шкоди, заданої кримінальним правопорушенням. Варто звернути увагу, що лише з метою збереження майна як речового доказу, арешт може бути накладений на майно особи, яка не має статусу підозрюваного, обвинуваченого.

Суд повинен відмовити в задоволенні клопотання слідчого, якщо дійде висновку про відсутність підстав для арешту тимчасово вилученого майна.  Таким чином, на стадії розгляду клопотання про арешт, необхідно довести, відсутність підстав вважати, що майно може бути використано у якості речового доказу.

У випадку задоволення клопотання слідчого про арешт майна, слід розглянути два способи скасування арешту, а саме: клопотання про скасування арешту в порядку ст. 174 КПК або подання апеляційної скарга на ухвалу слідчого судді про арешт тимчасово вилученого майна.

Клопотання про скасування арешту майна, у порядку ст. 174 КПК, подається слідчому судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.  Арешт майна може бути скасовано якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого суді подається безпосередньо до апеляційного суду протягом п’яти днів з моменту проголошення ухвали.  За результатами розгляду, суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями скасувати ухвалу про арешт майна, якщо дійде висновку про відсутність підстав для його накладення.

У разі відмови у задоволенні клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна, за ухвалою слідчого суду, тимчасове вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, в силу вимог статті 169 КПК

Слідчий суддя має право прийняти рішення про повернення клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна. Частина 3 статті 175 КПК передбачає, що у випадку  прийняття такого рішення, слідчий суддя встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

У випадку, якщо слідчим суддею не було прийнято рішення за результатами розгляду клопотання про арешт майна потягом сімдесяти двох годин, слідчий зобов’язаний повернути тимчасове вилучене майно, відповідно до вимог ч.6 ст. 173 КПК. Якщо слідчим не дотримано обов’язку повернення тимчасово вилученого майна, бездіяльність слідчого оскаржується у порядку передбаченому статтею 303 КПК.