ПОСВІДЧЕННЯ ЗАПОВІТІВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Чим регулюється процедура?

Питання посвідчення заповітів військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України № 164 від 28 лютого 2022 року.

Якщо до початку війни скласти та посвідчити заповіт могли виключно нотаріуси та уповноважені особи органів місцевого самоврядування, то на час дії воєнного стану такі повноваження отримали й командири частин або інших формувань, де проходять службу військовослужбовці.

З якою метою запроваджено таке нововведення?

Дане нововведення запроваджено з метою спрощення доступу до нотаріальних послуг для військовослужбовців та інших вищевказаних осіб, оскільки під час несення служби звернення до нотаріуса може бути неможливим.

Процедура посвідчення заповітів командирами майже не відрізняється від нотаріального посвідчення: командир повинен пояснити військовослужбовцю про правові наслідки складання заповіту, з'ясувати його дійсну волю на складання заповіту, за потреби скласти текст заповіту. Окрім цього, процедура є безоплатною.

Хто вносить дані до спадкового реєстру?

Насамперед, посвідчений заповіт реєструється командиром чи іншою уповноваженою особою під окремим порядковим номером. Далі Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) орган надсилає заповіт до Міністерства юстиції або його територіального органу, який забезпечує його передачу нотаріусу.

Після цього нотаріус здійснює реєстрацію заповіту в Спадковому реєстрі, зберігає його у себе та зобов’язується передати до відповідного державного нотаріального архіву після припинення воєнного стану.

Варто зазначити, що на сьогодні є багато неузгоджених моментів з практики застосування прийнятої Постанови. Можливо, у подальшому будуть внесені роз'яснення та доповнення до неї, але наразі це — можливість військовослужбовців, які перебувають на передовій юридично зафіксувати право на розпорядження їх майном на випадок смерті.