"Бережемо найголовніше: Ваш час, Ваші нерви, Ваші гроші."

Ворожбітова Кристина

Головний Бухгалтер

E-mail
vorozhbitova@prikhodko.com.ua
Номери телефонів
+38 (073) 007-44-10

Провідний фахівець з досвідом практичної діяльності в галузі економіки та бухгалтерського обліку

Зв'язатися зараз

ПОСІБНИК ІЗ ФСС ЗАПИЗНIВСЯ: ЩО РОБИТИ?

Сьогодні склалася невтішна ситуація з допомогою по тимчасовій непрацездатності з Фонду соціального страхування (ФСС). Фонд «пристойно» затримує їх виплату. А що робити роботодавцю? Чи виплачувати допомогу працівнику за рахунок своїх коштів? Як бути з ПДФО, ВС і ЄСВ, заповненням форми № 1ДФ? А якщо працівник звільняється і на момент його звільнення допомога з Фонду так і не надійшло? Давайте розбиратися.

Робочим органам ФСС відведено 10 робочих днів після надходження від роботодавця-страхувальника Заяви-розрахунку на те, щоб перевірити Заява-розрахунок і перерахувати страхувальнику фінансування або надати обгрунтовану відмову в прийомі Заяви-розрахунку п. 8 Порядку № 12. Виплатити посібник роботодавець зобов’язаний після надходження коштів, зазначених в Заяві-розрахунку, на спецрахунок, але не пізніше ніж у терміни, визначені в ч. 2 ст. 32 Закону № 1105. Тобто: роботодавець зобов’язаний виплатити лікарняні / декретні в найближчий після дня їх призначення строк, встановлений для виплати заробітної плати (п. 1 ч. 2 ст. 32 Закону № 1105).
Припустимо, граничний термін їх виплати, визначений Законом № 1105, настав, а фінансування немає? Чи можна (чи потрібно) роботодавцю платити лікарняні / декретні зі своєї кишені?
Роботодавець зобов’язаний виплатити працівникові тільки суму оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства в терміни, встановлені для виплати зарплати. Що стосується допомоги від ФСС, то ніде в законодавстві не прописана обов’язок роботодавця виплачувати допомогу зі своєї кишені до отримання фінансування з ФСС.
І навіть якщо роботодавець зробить це за власною ініціативою, у нього можуть виникнути проблеми з компенсацією понесених витрат: коли кошти з ФСС надійдуть на спеціальний рахунок страхувальника, з перекиданням їх на свій поточний рахунок виникнуть складності. Адже страхові кошти, зараховані на окремий спеціальний рахунок страхувальника, можуть бути використані ним виключно на надання матеріального забезпечення застрахованим особам (п. 2 ст. 34 Закону № 1105). Навіть якщо банк і пропустить операцію по перекиданню (а такі випадки були на практиці), то потім виникнуть проблеми з ФСС, який може розглядати цю операцію як нецільове використання коштів ФСС.
Виходить, єдине, що слід робити в разі затримки посібників з Фонду, – чекати, поки ФСС їх перерахує.
Суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, що виплачується за рахунок ФСС, і оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, а також суми допомоги по вагітності та пологах включаються до бази для нарахування ЄСВ (ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).
Сплатити ЄСВ слід при виплаті лікарняних / декретних, але не пізніше 20 числа (а у випадку з гірничим підприємством – 28 числа) місяця, наступного за місяцем нарахування допомоги (абзац перший ч. 8 ст. 9 Закону № 2464). Зауважимо, що ЄСВ в будь-якому випадку сплачують з поточного рахунку. Так що з цим проблем бути не повинно.
Лікарняні та декретні відображаємо в Звіті з ЄСВ, сформованому за той місяць, в якому ці виплати були нараховані.
Суму допомоги по вагітності та пологах не оподатковуємо ні ПДФО, ні военсбором (див. П.п. 165.1.1 ПКУ). Проте таку виплату відображаємо в формі № 1ДФ за той звітний період (а якщо нарахування і виплата припадають на різні квартали – за ті звітні періоди), в якому (яких) сума була фактично нарахована і виплачена. Ознака доходу – «128».
Суми оплати перших п’яти днів за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності ПКУ відносить до заробітної плати (п.п. 169.4.1 ПКУ). Відповідно їх обкладають ПДФО і военсбором. Граничний термін сплати з нарахованих, але не виплачених лікарняних – 30-й календарний день, наступний за останнім днем ​​місяця, в якому сума допомоги нарахована (п.п. 168.1.5 ПКУ). І ось тут якраз і виникає основна проблема.
За звичайних обставин ПДФО і военсбор з суми допомоги по тимчасовій непрацездатності роботодавець утримує та перераховує до бюджету зі спеціального рахунку страхувальника одночасно з виплатою працівникові допомоги. У нашому випадку зробити це неможливо: на спецрахунку грошей немає. Але терміни сплати ПДФО (30 календарних днів після місяця нарахування) ви дотримати зобов’язані, інакше – штрафи.
Залишається єдиний вихід: якщо на граничну дату сплати ПДФО і военсбора допомога не надійшло, то перераховуйте їх з поточного рахунку підприємства.
Після надходження на спецрахунок фінансування з ФСС виплачуйте працівникові допомогу і повторно сплачуйте ПДФО і ВС, але вже зі спецрахунку.
В результаті виникне переплата по ПДФО і ВС, яку можна буде зарахувати в рахунок майбутніх платежів з ПДФО та ВС.

Суму лікарняних в формі № 1ДФ показуємо в загальній сумі зарплати, нарахованої / виплаченої у відповідному звітному кварталі / кварталах. Ознака доходу – «101».
Якщо працівник вже звільнився. Роботодавець в день звільнення працівника повинен провести з ним остаточний розрахунок (ст. 116 КЗпП). Але фінансування з ФСС так і не надійшло. Чи є небезпека, що в разі невиплати допомоги з ФСС, належного працівникові, доведеться сплатити суму в розмірі середнього заробітку працівника за весь період затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП)? Відразу поспішаємо заспокоїти: виплачуючи допомогу після звільнення, роботодавець не порушить норми ст. 116 КЗпП. Пояснення тут одне: суми матеріального забезпечення застрахована особа отримує від Фонду і за рахунок коштів Фонду (це не кошти підприємства), а значить, в даному випадку порушення ст. 116 КЗпП відсутня.

20%
знижка
Якщо ми не передзвонимо протягом дня
Консультація