ПОРЯДОК ПРИЗНАЧЕННЯ ЦІЛЬОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

Цільове призначення земельної ділянки – це її використання за тим призначенням, яке визначене на підставі відповідної технічної документації із землеустрою та чинного законодавства

Землі за основним цільовим призначенням поділяються на 9 категорій (ст. 19 ЗК України):

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

д) землі рекреаційного призначення;

е) землі історико-культурного призначення;

є) землі лісового фонду;

ж) землі водного фонду;

з) землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України (ЗК) зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо їх відведення (проект).

Слід зазначити, що починаючи з 01 січня 2013 року (дня набрання чинності ЗУ «Про землеустрій»), зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності не вимагає жодних додаткових дозволів і попередньої згоди місцевих органів влади і, відповідно до ч. 3 ст. 20 ЗК України, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.

Процедуру зміни цільового призначення земельної ділянки із зміною категорії можна умовно розділити на кілька етапів:

1) розробка проекту;

2) узгодження проекту уповноваженими органами влади;

3) затвердження проекту;

4) внесення змін до Державного земельного кадастру;

5) реєстрація в державному реєстрі прав.

Слід зазначити, що цього року в питанні зміни цільового призначення земельних ділянок необхідно також враховувати наступне.

Дія мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення продовжена на 2018 рік. У зв’язку з цим до набуття чинності закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року, не допускається купівля-продаж або в інший спосіб відчуження чи зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок:

- що знаходяться у власності громадян і юридичних осіб, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,

- виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства,

- часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам – учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами (п. 15 Перехідних положень ЗК України).