ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ БЕЗ ЗАЙВОЇ МЕТУШНІ

 В останні роки податкові перевірки майже завжди проходили під гаслом: “Податковий кодекс України — найвищий юридичний акт”. Всі інші нормативні акти податківці вперто не хотіли брати до уваги. Вони ігнорували закони, які регулювали відносини у сфері господарської діяльності, Митний кодекс та інші підзаконні акти.

 До таких законів, які вперто не брали до уваги податківці належать закон України “Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 року (далі Закон №877) та закон України “Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відносно фізичних осіб — підприємців і юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності” від 23.02.2012 року. За словами контрольних органів, в цих двох законах використовується одна і та ж термінологія.

 Але ситуація змінилася нещодавно. Податкові органи отримали законну можливість не враховувати ці законодавчі акти. Але чому так сталося?

 З 13 лютого 2020 року вступив в дію Закон України “Про внесення в Митний кодекс України та інші законодавчі акти України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи”. Даний Закон був прийнятий Верховною Радою України 14 січня 2020 року.

 В даному Законі безліч різноманітних правок, які фактично не змінюють нічого, але дають податківцям більше повноважень.

 Наприклад, згідно з цим Законом, “орган доходів та зборів” змінено на “податковий орган”. Завдяки цим змінам податкові перевірки мають проводитися згідно з законом No877. А дія цього законодавчого акту на сьогодні не поширюється на відносини, які виникають при здійсненні заходів валютного, податкового та митного контролю. Дана норма закріплена в ч. 2 ст.2 Закону України “Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

 Раніше передбачалося, що дія зазначеного Закону не поширювалася на валютний та митний контроль, що здійснюється на кордоні. А заходи контролю податківці повинні були здійснювати згідно з законом №877, але в обов'язковому порядку повинно бути дотримання норм, які визначені в ч. 5 ст. 2 цього закону.

 Якщо взяти тепер, то фактично всі податкові перевірки регулюються Податковим Кодексом України, а саме главою 8 розділом 3.

 Це означає, що податкові органи мають значно більше повноважень.

 Наприклад, раніше однією з причин не допуску контролювальних осіб до перевірки було те, що посадова особа, яка мала здійснювати перевірку, не внесла запису до журналу реєстрації таких перевірок. Це було передбачено ч. 1 ст. 10 ЗУ “Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, то тепер цю норму контролюючі податкові органи до уваги не беруть зовсім.

 Отже, зміни в законодавстві призвели до розширення повноважень в контрольних органів, які здійснюють перевірку податкового законодавства.