Перерахунок ПДФО – 2019

 Перш ніж підняти келихи на новорічному корпоративі, бухгалтеру треба встигнути зробити масу справ. Серед них такий щорічний обов'язок, як проведення перерахунку ПДФО.

 Нагадаємо мета обов'язкового перерахунку. Це перевірка правильності та повноти утримання ПДФО з доходів, нарахованих (виплачених, наданих) працівникам у вигляді зарплати, а також суми наданої податкової соціальної пільги (ПСП). А ось проведення перерахунку ВС нормами ПКУ не передбачено. Обов'язковий перерахунок за підсумками 2019 року треба провести в грудні 2019 року.

 Проводимо його по всім працівникам, які значаться у роботодавця за станом на 31.12.2019 р перевіряти ще раз правильність утримання ПДФО і зарплатних доходів в січні - грудні 2019 року. Для працівників, які прийняті на роботу в 2019 році, перерахунок проводять за період з моменту прийому.

 В обов'язковому річному перерахунку ПДФО бере участь тільки заробітна плата. Перерахунок незарплатних доходів для визначення правильності їх оподаткування - це виключно добровільна справа роботодавця / податкового агента.

 Для цілей оподаткування ПДФО законодавець відніс до таких основну і додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму (п.п. 14.1.48 ПКУ). Для визначення переліку виплат, які входять до складу зарплати, можна використовувати Інструкцію № 5, але тільки в частині, що не суперечить ПКУ. Так, відповідно до ПКУ деякі виплати, які не включаються до фонду оплати праці згідно з Інструкцією № 5, для цілей оподаткування ПДФО прирівняні до заробітної плати. Наприклад, лікарняні (абзац третій п.п. 169.4.1 ПКУ) і привілейовані дивіденди (п.п. 170.5.3 ПКУ).

 За загальним правилом, зарплатні виплати, в тому числі і премії, доплати, надбавки, нараховані (донараховані/відсторнувати) за попередні податкові періоди (місяці), остаточно оподатковуємо в тому податковому періоді (місяці), в якому вони були фактично нараховані (фактично проведені коригування). Відносити їх до місяцях, за які вони були нараховані, не потрібно.

 Наприклад, якщо в грудні поточного року нараховувалася індексація за попередні місяці, то суми донарахованої індексації розкидати по тим місяцях, за які була проведена коригування, не потрібно. Такі суми вважаємо фондом оплати праці того місяця, в якому вони були фактично нараховані в бухобліку.

 Виняток з наведеного правила - зарплата за період її збереження згідно із законодавством, в тому числі лікарняні, відпускні. Суми таких виплат (їх частини) відносять до відповідних місяцях, за які вони були нараховані (абзац третій п.п. 169.4.1 ПКУ).

Схема проведення перерахунку наступна

 Крок 1. Уточнюємо (ще раз перевіряємо) місячні суми заробітної плати, нараховані (виплачені, надані) працівнику протягом року.

 Крок 2. Якщо працівник користувався правом на ПСП, перевіряємо наявність підстав для застосування ПСП до латці в кожному окремому місяці, а також наявність на підприємстві заяви працівника про самостійне обрання їм місця застосування ПСП і документів, що підтверджують його право на ПСП (при необхідності).

 Врахуйте: працівник має право на ПСП тільки за одним місцем роботи. Тому якщо на попередній роботі в місяці звільнення йому була надана ПСП, то при прийомі його на роботу в цьому ж місяці ПСП надаватися не повинна. І не забувайте, що до середнього заробітку «солдата підприємства» ПСП не застосовується.

 Крок 3. Якщо працівник користувався ПСП, визначаємо право працівника на ПСП у кожному місяці звітного року. Для цього порівнюємо уточнені суми заробітної плати, розраховані по кожному місяцю 2019 року, з граничним розміром заробітної плати, що дає право на ПСП.

 Крок 4. Проводимо остаточне оподаткування ПДФО уточнених місячних сум заробітної плати (визначаємо окремо по кожному місяцю 2019 року суму ПДФО, що підлягає сплаті до бюджету).

 Крок 5. Розраховуємо загальну річну суму ПДФО, підсумовуючи отримані в результаті перерахунку щомісячні суми ПДФО.

 Крок 6. Порівнюємо розраховану в результаті перерахунку суму ПДФО з сумою податку, фактично утриманого із заробітної плати працівника за рік, і визначаємо результат перерахунку.
Результатом проведення перерахунку ПДФО може бути як недоплата, так і переплата по ПДФО. Також ви можете отримати на виході нуль (сума фактично сплаченого ПДФО = перераховано сумі ПДФО).

 У першому випадку, якщо в результаті перерахунку вийшла недоплата ПДФО (розрахована сума перевищує фактичну), її утримуємо за рахунок доходу працівника за грудень 2019 року. При цьому обов'язково враховуємо вимоги ст. 128 КЗпП за граничних сум відрахувань. Нагадаємо, що в загальному випадку роботодавець має право стягнути з суми оподатковуваного доходу працівника недоплату з ПДФО в сумі, що не перевищує 20% зарплати, що підлягає виплаті. Якщо розмір недоплати перевищує обмеження, то залишок відобразіть в ф. № 1ДФ за наступні звітні квартали в міру утримання із зарплати працівника. Як варіант, якщо працівник не проти погасити всю суму недоплати відразу, він може написати заяву про те, що просить провести одноразову утримання. В цьому випадку з нього можна утримати відразу всю суму недоплати ПДФО.

 Якщо ж виявлено переплату з ПДФО, то на її суму зменшують суму нарахованого податкового зобов'язання за грудень 2019 року. Коли її недостатньо, зменшують ПДФО наступних податкових періодів (місяців), до повного повернення лішнеуплаченного ПДФО працівникові.

 Результати річного перерахунку ПДФО відображають в розд. I ф. № 1ДФ за IV квартал наступним чином:
- якщо виявлена ​​недоплата, показники граф 4 «Сума перерахованого податку» і 4а «Сума нарахованого податку» збільшують на суму виявленої недоплати з ПДФО з урахуванням обмеження в 20%. Якщо розмір недоплати перевищує обмеження, то залишок відобразіть в ф. № 1ДФ за наступні звітні квартали - у міру утримання із зарплати працівника;
- якщо за результатами перерахунку виявлено переплату, показники граф 4 «Сума перерахованого податку» і 4а «Сума нарахованого податку» зменшуються на суму надміру утриманого ПДФО. Якщо суми ПДФО за грудень не вистачило (сума переплати перевищує суму податкових зобов'язань за грудень 2019 року), то на залишок суми переплати зменшіть показники граф 4а та 4 ф. № 1ДФ, сформованої за наступні звітні квартали.

 Зверніть увагу: щодо відображення результатів перерахунку податківці займають досить лояльну позицію. Так, якщо за результатами перерахунку ви виявили помилки, пов'язані з неправильним оподаткуванням (припустимо, надмірно утримали або не втримали ПДФО, оскільки невірно класифікували дохід, помилково застосували ПСП), то результат такого перерахунку відображаєте в ф. № 1ДФ за той квартал, в якому проведено перерахунок. Подання уточнюючого розрахунку за ф. № 1ДФ податківці в даному випадку не вимагають. Таким чином, проведення річного перерахунку і факт відображення його результатів у ф. №1 ДФ допоможуть уникнути штрафних санкцій.